Розділ 1.1

«Хургада – цариця східного узбережжя Єгипту. Дуже старий і найзнаменитіший курорт, який щороку притягує величезну кількість відпочивальників. Зрозуміло, що це завдяки теплому морю та непоганим пляжам, велика частина з яких є піщаними. Пологий спуск до води, однорідний та дрібний пісок, відсутність коралового дна - головні характеристики майже усіх пляжів, за винятком територій при нових готелях. Кращий вибір для сімей з дітьми та людей у віці. Бажана пора відпочинку – осінь». Саме ці рядки я пробігала очима під час зниження літака. А вже коли він приземлився й бурхливі оплески підірвали обмежений простір лайнера, не стримавшись, посміхнулася. Перед очима предстала бабуся, яка час від часу любила повторювати: щоб не робилося, то до кращого. Моя бабусенька перебувала у твердій упевненості, що Бог там є, то йому з гори видніше, як нам грішним людям тута жити. Понадіємося на слова літньої й улюбленої родички, розслабимося та ввіримо себе в руки батька нашого. Фути-нути, не туди думки покотилися. Напевно, наслідки швидких зборів та перельоту.

     Страху висоти в мене немає. А ось боязнь не зовсім надійного аероплана й терористів, яких розвелося останнім часом немало - присутня. Люди ці, терористи-смертники, назбирали у свої голови сміття і давай самовбиватися та ще й народ за собою на той світ тягнути. Я вважаю, ну набридло тобі жити, а померти хочеться красиво й з помпою, так залізь на бильця мосту, дай інтерв'ю та й стрибай собі на здоров'я. І в новинах покажуть, і в інтернеті напишуть, може пощастить та в газету місцеву, на першу смугу, потрапиш. Згідно з жанром трагедії поблизу буде вештатися якийсь блогер, чи ще який любитель зняти все на телефон. І що маєш? Слава є, говорять про тебе, гидотну, правда, у більшості, але говорять же. Свого добився, ось й молодець. Стрибнув, знайшли, якщо знайшли, поховали та забули. Так ні, вони поясів на себе поначіпляють та давай вибухати в людних місцях, забруднюючи собою світ. Так-так, не варто було переглядати документальний фільм "9/11" в аеропорту, тепер ось не можу викинути ці страшні спогади з голови та ще дивлюся на усіх з побоюванням. Ось що незапланована відпустка робить з людьми. Треба розслаблятися, все одно комбінату на відстані допомогти не зможу. А судячи з того, що я зараз далеко, то й допомогти б не змогла. Йосип Степанович мужик розумний, а ще в нього інтуїція вельми жіночо розвинена. Він її чуйкою називає. Якщо відправив мене куди чимдалі, отже так треба. Підставляти мене не вигідно, надто багато знаю. У нашому з ним випадку убити легше ніж здати. Я-то розумію, що незамінних немає, але і Степанич консервативний та вважає за краще працювати з перевіреними людьми.

     Відпочинок – це стан спокою, метою якого є відновлення сил. Відпустка планувалася не зараз, і, звичайно, на сьогодні все це було мені не потрібно. Але великий бос сказав бути відсутнім в країні та проводити час з користю! Отже, дотримуємося вище затвердженого начальником плану. Та й відпочивати в недешевому готелі, скажу вам — це казка. Простора кімната з балконом, що виходить на безкрайне море. Ліжко, в якому можна штабелями укласти ще з десяток таких, як я. Міні-бар з розмаїттям напоїв та з приміткою «все вже включено». Їжі в достатку та на будь-який смак, випивки скільки захочеш або скільки влізе. Басейн з прісною водою, білосніжні шезлонги, симпатичні аніматори. Відчуваю, відпочинок мій вдасться на славу! А згадуючи, на чиї кошти гуляю, так і на душі теплішає, навіть без невгамовного сонечка.

― Діана Едуардівна? ― почула за спиною приємний, шкода, жіночий голос.

― Так, це я, ― повертаюся у бік дівчини, що окликнула мене.

― Номер чотириста дев'яносто п'ять? ― запитує, посміхаючись. Киваю.

― Відмінно! У вас на завтрашній ранок екскурсія до древніх руїн.

― Куди? ― гикнула. Ось в перший день відпочинку якихось роздивлянь старовини я вже точно не планувала.

― До пірамід, ― професійна посмішка, ― Точніше до їх руїн. Так, не найпопулярнішу екскурсію ви обрали. Проте, післязавтра у вас поїздка на джипах по пустелі. Бедуїни, шалений вітер. Романтика одним словом, ― одна я почула ці знущальні нотки в її голосі?

― Скажіть, а у мене всі десять днів туру розписані? ― затамувала подих.

― Так, звичайно! Ви у нас, просто, як не на море приїхали, ― порилася у своїх папірцях і продовжила, ― Хоча і море у вас присутнє, ― тиче пальцем в папери, ― Ось, дайвінг у печерах.

― Що? ― трохи не сіла там, де й стояла. Так-так, шок це по-нашому.

― Дайвінг - підводне плавання зі спеціальним спорядженням, ― і вона, закривши ніс рукою, продемонструвала занурення, присідаючи та розгойдуючись з одного боку в інший.

― Ясно, після повернення приб'ю Юлечку. Відмовитися від усього цього можна? ― зробила крок у бік дівчини.

― Ні, ― зовсім категорично заявила мадам. Навіть головою в сторони замотала.

― Чому? Мені просто цікаво, чому за свої ж гроші й не можна відмовитися від екскурсій? ― мені здається, у мене з вух пішла пара, так заклекотала злість у душі.

― Відмовитися можна тільки від дайвінгу і від поїздки в аквапарк. На всі інші екскурсії групи сформовані, затверджені та застраховані. Якщо не поїде хоча б одна людина, тоді не їде вся група. Ви повинні нас зрозуміти, такого ми собі дозволити не можемо. Краще одне нарікання від вас, ніж дев'ять скарг від інших відпочивальників, які прагнуть пригод. Страхова виплатить нам зірвані проїзди лише у разі смерті одного або декількох осіб з групи. Часткова компенсація відбувається у разі хвороби або ушкодження нижніх кінцівок або ж важкої травми хребта. Тому розірвати з вами доручення ми не можемо, не залишиться часу на пошук того, хто зможе стільки часу віддатися екскурсіям.