розділ 2. Дощ знову постукав у вікно

Ніч. У вікно почали потроху гупати краплі. Кап-кап. Скоро маленький дощ перетворився у зливу. Руде волосся було розкидане по подушці з м'якою наволочкою. Господарка рудого волосся повернулася на інший бік, сіренька мордочка кота потрапила у поле зору дівчини.

- ходи до мене...

Хрипким голосом Хощі покликала кота до себе. Той трохи подумав та заліз на м'який матрац скрутившися клубком під рукою Хощі.

***

Під ранок дощ не стих. Продовжував стукати у вікно. Кіт переліз на живіт Хощі та почав м'яти лапками. Від цих дій дівчина почала прокидатися.

- ранку Хаіро.

Трохи полежав і трохи прокинувшись дівчина потягнулася до мобільного.

6:32

Можна було ще поспати годинку. Уроки починаються о 8:30, годину на збори та дорогу вистачить з головою. Руда намагалася заснути ще десь з пів години. Нічого не вийшло. Поклавши кота на матрац, дівчина почала збиратися. Вдягнувши джинси сірого кольору та светр чорно-червоний в полоску. Лишилися лише шкарпетки, але спочатку потрібно знайти ті в яких спала Хощі. Діставши носки з мордочками лисичок, які якось подарувала Рурі, наче минулого року. Кіт перекотився на спину та розкинув лапки. Хотілося назад залізти та вкритися з головою.

Опустившись з драбини Хощі опинилася на кухні. Вчора вечері бабуся затопила пічку тож зараз було тепло, хоча підлога була холодна. Поставивши чайник на газову плиту, перед цим підпаливши її сірником. Руки в дівчини як були холодними такими та залишилися, якщо не стали ще холоднішими. Руки опинилися у кишені джинсів, але надовго там не затрималися, бо були такі холодні що та площа ніг на якій лежали руки стала холодною.

Стояти на холодній підлозі більше не було сил. Пройшовши до дверей що вели на вулицю та діставши шерстяні шкарпетки руда повернулася до кухні.

8:00

- Все я пішла!

Закривши двері, у ніс одразу вдарило прохолодне повітря. Вийшовши на вуличку Кеікоку, дівчина попрямувала вперед по ній до будинку Рурі.

Ось вже дві пари ніг прямували по дорозі до школи. Як би сильно Хощі не любила це місця та потрібно ходити до школи, можливо у цій школі її шкільне життя складеться краще ніж попереднє. Як би сильно вона б не хвилювалася та на щастя, у неї є опора - її люба Рурі. Та і деяких дітей вона знала, одних з розповідей Рурі, інших в обличчя. Та вже буде що буде.

***

- Вітаю клас, відсьогодні з вами буде вчитися нова однокласниця. Прошу представся.

- Я Хощі Айкава, прошу потурбуйтеся про мене.

- Що ж Айкава можеш сісти разом з Кацу.

Кацу, його Айкава знала, раніше вони товаришували. Пройшовши до місця де він сидів дівчина опустилася поруч.

- Привіт.

- Привіт, давненько не бачились.

Це була правда, останній раз Хощі була у Кеікоку в середині осені й дуже сумувала за цим місцем.

***

Шкільний день для дівчини пройшов не так вже і погано, та цим вона завдячує Рурі. Справді.

Опинившись за порогом школи можна було помітити, що небо було затягнуте хмарами та з них почав капати дощ. На вулиці тепліше ніж з ранку, та це великого сенсу не мало

. В принципі нічого зараз не мало великого сенсу.