Авторська поезія

Океани

Океани світла і моря любові
Куди пірнають люди у часи незгоди. 
Де високі хвилі -  змивають жалі
Там, де збуваються мрії твої. 
Дельфіни друзі й перлини щастя 
У рифах коралів, знайдеш зорі ясні. 
Русалкою линеш  на пошуки дива
І буде в тобі незгасаюча віра.
У води, які не мають меж 
У сили свої, які віднайдеш. 
У темних глибинах світу на дні, 
На берегах , невідомих землі.
Течія закружляє з тобою щодуху
Солона вода замість сліз на щоках. 
Тобі варто набрати побільше повітря 
Закрити очі, відпустити страх. 
Той страх, що так сильно зжимає груди 
І руки, які постійно тремтять. 
Коли вуста застигають розкриті, 
Коли залишається відчай і жах. 
І люди чужі серед чужих 
І літери важко зібрати в слова, 
А звуки стають відголосками тиш
І ти забуваєш власне ім'я. 
Коли похиливши голову йдеш, 
Туди, де тебе, давно, не чекають 
Коли приходиш і знову тікаєш
Туди, де про тебе забули давно. 
Дитиною хочеш кричати щосили 
Але, як дорослий сумлінно мовчиш. 
Збираєш по краплях, гордість до купи, 
А вона розіллється дощем. 
Ти впадеш на коліна 
І підставиш долоні 
Може із неба 
Ще, щось впаде.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше