Мій янголе, поринь на небо -
Скажи там, що я жива.
Що мої ноги, ведуть куди треба,
Що віра в мені не згаса.
Що всі надії, які загубила
Зібрала до купи і зберегла.
Що сплю ночами, під колискову
Яку наспівує доля моя.
Що не прокидаюся від тривоги
І не тікаю від себе я
Мій лікарь тепер - м'ята з городу
Мій друг, то сама земля.
Коли стикаються груди
І важко зробити ковток
Молюся духам природи
У полі серед квіток.
Коли розпач зв' язує руки,
Мотузками із страхів.
Я спиняюся перепочити
Під небом, серед птахів.
І летить душа у вимір,
По ту сторону берегів
У край де панує спокій
І вічність, моєї, весни.
Відредаговано: 17.05.2021