Юність заплітала коси,
Мені зав'язала туго.
Я знала що буде не легко,
Та не знала що буде худо.
Холод нещадно хльостав руки,
Плечі здригалися часто,зибко
І ховаючись під теплі ковдри,
Я ніяк не могла зігрітись.
Погляд потроху ставав суворим,
Вуста стикалися все сильніше
І дедалі важче вдарити словом,
Я все краще вчилась крищати мовчки.
Я дивилась в обличчя людям
І торкалась людської плоті.
Тільки бачила погляд звіриний
І звірину спрагу крові .
Відредаговано: 17.05.2021