Авторська поезія

Кошмари

В темних водах
Живуть примари. 
Великі істоти 
З моїх комарів. 
Всі вони як одне ціле 
Пролітають над моїм тілом. 
Я ховаю кисень в легенях й чекаю, 
Коли зайде сонце, зорі засяють. 
Змиє хвиля усі слова, 
Що  так довго збирала  я. 
І затянуть в холодні обійми , 
Ті потворні й страшні створення. 
В шторм судно повернеться до дому, 
Я забула туди дорогу. 
Звуки стали словами 
Чужими очами, 
Я не відкрила 
І не пустила 
До серця отрути, в тіло жалі,
Здійняли вітрила мої кораблі.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше