Авторська поезія
Донька Сонця
Донька сонця - руде проміння,
Твої очі раннє жевряння.
Подих ранку - зітхання ночі,
Розплелися коси дівочі.
Прилетіла голубка додому,
На подвір'я діду старому.
Життя циклічно усе повертає,
Душа мила твоя відлітає.
Молодість - швидко стає старінням,
Що легким було стане тяжінням.
Камінь сердце тяне додолу ,
Сніг лине чекає вихолу.
Як буде морозно і вогко -
Злетить голубка далеко, ловко.
Покине старече одного,
Чекати надії на Бога.
Дитя бавиться з сонцем, гигоче,
Дід заплече самотній у ночі.
Промінь ранком висушить постіль,
Сяйво грає у сивім волоссі.
Прийде весна, заграють води,
Все живе і плине в природі.
Жаль у тілі, вічність на думці
Все кружляє в п'янкому танці.
Не сип сіль на глибоку рану -
Поклоняйся сонцю, зустрічай світанок.
Відредаговано: 17.05.2021
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
