Автор та виконавець

- Ці гроші лежать і чекають на нас. Система охорони банків така недосконала, що досі їх не грабували лише через лінощі, властиві нашим людям.

Чоловік, який говорив, стояв, спершись на стіл. В невеликій кімнаті, де відбувалась ця розмова, знаходились іще троє, одна з них була жінкою.

- Охороняють банк не професіонали. Ці міліціонери не мають спеціальних навичок і не чекають нападу. Вони звикли не напружуватись на своїй роботі і думають про що завгодно, тільки не про те, як краще її виконувати. Я давно думав над цим, придивлявся та прицілювався. В мене все обдумано та розраховано. Найважчим було знайти спільників, які б відповідали моїм вимогам. Ви, на мій погляд, підходите. Ось чому я вас тут зібрав. Один одного ви не знаєте. Це також передбачено. В кожного з нас буде умовне ім’я. Тепер я хочу знати, чи згодні ви ризикнути та піти зі мною на цю операцію, участь в якій зробить вас заможними та незалежними. Я слухаю вас, панове.

Деякий час в кімнаті висіла тиша. Хто отетеріло дивився на людину, що зібрала їх, хто роздумував, а хто малопомітно кидав погляди на сусідів по кімнаті. Першим заговорив високий стрункий чоловік, що сидів позаду інших.

- Хотілося б почути увесь план операції. Тільки після цього можна робити якісь висновки. Взагалі я не проти, але, можливо, ви нас штовхаєте на самогубство. Тому викладайте усі карти.

- Правильно, - ожив міцний чолов’яга, - треба знати усі деталі, чи варта ця операція такого ризику.

- Я згодна з іншими.

- Саме такої відповіді я від вас і чекав. Об’єктом операції буде місцеве відділення „Будбанку”.

- Та ви що? Там же поруч РВВС!

- Це якраз добре. По-перше – саме там найменше хтось чекає неприємностей. По-друге – це навіть цікавіше.

- Що тут цікавого?

- Зараз це не головне. Я продовжу. Банк будувався давно і в дуже незручному місці. Про зручність тоді ніхто не думав. До банку веде всього одна дорога. З головної дороги десь з півкілометра. Від міліції стільки ж. Дорога вщерть розбита, до того ж, вона вузька та непряма. Навколо тісно стоять старі невеликі будинки. Проїзду дворами між ними немає. Поруч – річка. Ось така в нас диспозиція. На днях до банку привезуть велику кипу готівки. Коли саме – взнаємо, слідкуючи за банком. Наступного дня проводимо операцію.

- Звідки ти знаєш, що привезуть гроші?

- Зараз поясню. А на майбутнє, - той, що говорив, повернув голову до кремезного чоловіка, - прошу не переривати мене. Запитання потім. В банка немає свого великого сховища для грошей. Тому, коли сума готівки накопичується, то її увозять і навпаки – привозять гроші перед видачею зарплатні великим підприємствам. Саме це і повинно статися на днях. Як тільки побачимо машину, що перевозить гроші – на завтра робимо свою справу. Це має відбутися вранці, незабаром після відкриття банку. Двоє з нас будуть всередині, пройдуть туди як клієнти. Однією з них будете ви, - чоловік звернувся до єдиної серед них жінки, жінок серед відвідувачів набагато більше і вони менше привертають увагу. Я вам дам книжку особистого рахунку, виписану в цьому банку. Там ходить багато людей, які отримують пенсію або грошову допомогу, перепусток їм не виписують, вони проходять по книжках. Змініть свою зовнішність, зробіть себе більш старшою за віком. Другим буду я. В обумовлений час ми заходимо в туалет для відвідувачів і переодягаємось. Чорні костюми та маски я приготував. Будемо на зразок бетменів, тільки без крил. Ці костюми повинні бути зодягнені під верхнім одягом. Скинуту одежу кладемо в пакети та уносимо разом з грошима. Ви двоє вже при маскараді підходите з боку річки. Точно в зазначений час вриваєтесь до банку. Діяти ми повинні синхронно, інакше нічого не вдасться. Нейтралізуємо охорону. Забираємо гроші, заготовлені касирами для виплати, більше не встигнемо. З банку уходимо пішки, доведеться добре пробігтися. Біля річки на нас чекатиме легковик, виїдемо на зовсім іншу дорогу. Перед тим, як іти до банку, ви, - він звернувся до високого, - вимкнете зв’язок на щиту, я вам покажу, де він знаходиться. Цим ми нейтралізуємо і сигналізацію. Ця задача вам до снаги, я знаю ваші можливості. Запитання.

- Ви впевнені, що вони не зможуть здійняти тривоги?

- Сигналізація дуже проста, сигнал іде просто на пульт в РВВС. Ми позбавимо їх цієї можливості. Я вже казав, що вся система охорони дуже примітивна. Камер стеження в приміщеннях теж немає.

- Охорона озброєна, а ми?

- Про це я також подбав. Зброя є.

- Тоді особисто я не проти.

- І я також.

- Добре. Коли все скінчиться успішно, а я в цьому певен, якщо ми зробимо все як належить, розбігаємось та чекаємо. Я знаю, як знайти кожного з вас. Наступним нашим кроком буде конвертація. Гроші будуть в національній валюті, а мене особисто це не влаштовує. Така сума в фантиках мені ні до чого. До того ж, інфляція швидко зжере ці гроші. Треба обернути їх в долари. Є фірми, які займаються конвертацією великих сум. Я вже наводив довідки. Там все конфіденційно та швидко. Робити це будемо в іншому місті, так спокійніше. А вже після цього наші доріжки розходяться. Для зручності я дав кожному ім’я. Наша чарівна дівчина буде зватися Нікою. Вам, враховуючи вашу міць та жадобу боротьби і перемоги, пасує ім’я Віктор. А ви будете Євгеном. Мене можете називати Юлієм. В цьому місці ми будемо збиратися при потребі. Тут є телефон з автовідповідачем. В разі чого – подзвоніть та залиште повідомлення. Я регулярно знімаю з нього інформацію. Все, тепер обговоримо деталі.

* * *

У Бориса Черкасова були всі підстави почувати себе задовільно. Вийшла з видавництва нова його книжка, вже й гонорар було перераховано. На деякий час можна було б і перепочити. Але бажання писати переповнювало його. Це було наче спрага. Сюжет нової книги в загальних рисах вже вимальовувався в його голові, але він потребував ще багато кропіткої праці.