Світ Серату

У королівстві Серат, де владарює старий та жорстокий Король Літар, над столицею завжди висів пекельний сумрак.

Місто, що відоме своєю величчю та владою, носило назву Змієград. Величезні стіни, що височіли над містом, були прикрашені древніми символами та гербами родин, що правили цими землями століттями.

Вулиці Змієграду завжди були оживленими, але не такими, які ви побачите в інших містах. Тут панувала атмосфера таємничості та небезпеки, яка пронизувала кожен куток міста. Темні алеї і вулички ведуть до могутніх палаців та таємничих арканів, на дахах будинків снувалися тіні, а з-під землі часто виринали випари темних сил, що нагадували про вічну боротьбу між світлом та темрявою. Незважаючи на всю свою велич, Змієград був місцем, де кожен крок міг бути останнім, а кожен поштовх - запорукою несподіваних подій та загадок.

В королівствах панувала віра у пантеон богів, що втілювали різні аспекти життя та природи. Серцем королівства Серат була богиня Раміна, що символізувала любов та удачу. Її поклоняються в усіх куточках світу, і вона символізує гармонію та порозуміння між людьми та магією.

 Віру в богів доповнював темний культ Некрона, бога смерті та загибелі, який знаходив своїх шанувальників переважно серед некромантів - магів, що володіли магією, спрямованою на маніпуляцію смертю та тінями.

Морден: Бог війни та сили. Його найбільше шанують у королівстві Ашмер, де воїни та військові мають велике значення. Він символізує силу, відвагу та перемогу у боротьбі.

Сейра: Богиня мудрості та знань. Вона отримує шану в королівстві Мамур, де жителі віддають перевагу навчанню та розвитку розуму. Вона символізує розумність, інтелект та розвиток.

Володар Серату, виглядав, як будь-який звичайний старший чоловік за тим вийнятком що його сиву голову прикрашала корона, але в очах короля, що часто спалахували від жорстокості, жила сила, що підтримувала його владу над цими землями.

Король Літар мріяв про спадкоємця - сина, який продовжив би його лінію. Проте його бажаний та єдиний спадкоємець, народжений маг некромант, не мав нічого спільного з його сподіваннями. У суспільстві, де магія вважалася крайньою розкошшю, а маги некроманти - втіленням відрази, син Літара був позором для королівського роду.

У свої майже 60 років наш Король Літар вирішив, що настав час знайти нову дружину, щоб завершити свою династію.

Порадившись з міністрами його вибір пав на Фрею Айві, вдову герцога з сусіднього королівства Сентая - жінку, чия вдача та вплив були настільки ж вражаючі, як і її багатство.

У Сераті також жив і інший світ - світ відьом, що складали ковен Маори. Їх магія була важливою частиною історії королівства, оскільки ці відьми здійснювали великі зміни в політиці, економіці та культурі. Їх вплив був неоціненним, і багато хто шанував та боявся їх сил.

Вони були не тільки оберегом магії, але й сторожем порядку та справедливості.

Проте далеко не кожна відьма була чиста душею. Часом всемогутність так пʼянила і задурманювала їхній розум що відьми відомі одними інстинктами творили страшненні речі, за що народ почав ненавидіти і сторонитися цих прекрасних жінок.

Серат відчув хвилю змін, коли вітри політичних інтриг почали віяти через піднебесся, і Раміна, богиня, яка наглядала за цим світом, уважно спостерігала за розвитком подій.

Недарма серед смертних ходить таке повір’я: «Страшно накликати на себе гнів богів, а ще страшніше – їхню любов»