Глава 6

Попри вчорашній вечір, ранок виявився ніяковим. Звичайно приємно просто лежати в обіймах Максима, але реальність така, що він одружений і я не хочу ставати між ним та Марією.

- Ти куди? - Тихенько вилізла з його міцних обіймів.

- До себе, я й так тут затрималась.

На цій милій ноті я пішла у свою кімнату наводити марафет. Закінчивши всі ранкові процедури, я вийшла зі свого укриття.

- Кави? - Запропонував Макс.

- Дякую. Ти розповіси що вчора сталось?

- Так. Тільки сходжу в душ.

Я стала готувати сніданок, а чоловік пішов митися. Коли він повернувся, то фрітата вже була майже готова. Хай знає, я теж не пасу задніх та дещо розуміюсь в італійській кухні.

- М, пахне смачно.

Загалом чоловік оцінив мої кулінарні здібності та закінчивши трапезу, відклав виделку в бік.

- То що? - Мене підігріває нетерплячка.

- От ти зануда. - Він піднявся зі свого місця. - Сьогодні таке свято, а ти хочеш обговорити смерть Павла?

- У мене через кілька днів закінчується відпустка й мені треба буде повернутись додому.

- Я тебе зрозумів. Що ти хочеш знати?

- Що сталось з Павлом? - Поставила пряме запитання.

- Кілька днів тому його знайшли мертвим.

- А коли він зник?

- Майже місяць тому. - Порахував в голові приблизне число. - І саме тоді були виведені всі гроші з рахунків моєї фірми.

- І весь цей час він був мертвим?

- Так.

- А Марія?

- Що Марія?

- Про неї щось запитували?

- Ні.

- А ти повідомив поліцію про її зникнення?

- Ні.

- Чому? Ти можеш мені все пояснити, чи я маю кожне слово з тебе кліщами витягувати? - Остаточно розпалююся.

- Річ у тім, що офіційно ми з Марію розлучені вже понад три роки.

- Отакої. - Все що змогла вимовити. Я тут маюсь докорами сумління, а він розлучений.

- Так. Після розлучення ми з Марією майже не бачились, а останні пів року я взагалі провів за кордоном.

- Чому ти тоді продовжуєш підозрювати Марію?

- Одного разу її подружка, ти її бачила в клубі, розповіла, що Марія будує плани на примирення. На що я дав їй зрозуміти, що між нами все скінчено. Марія тоді дуже образилась, а потім у неї хтось з'явився.

- Павло?

- Думаю, що так. За часом принаймні сходиться. Далі ти знаєш.

- Пам'ятаєш, в день мого приїзду, той чоловік звинуватив Марію у боргах, що він мав на увазі?

- Пф, не звертай уваги. Маша весь час була комусь щось винна.

- Ти був у неї на роботі?

- Так, кажуть що звільнилась.

- А мені сказали, що вона зникла і, що перед зникненням Марія посварилась зі своїм шефом. Грозилась всіх вивести на чисту воду. Ти знаєш хто там головний?

- Знаю. - Скривився той. - Чекай, ти їздила в готель без мене?

- Так. А ще Олексій це той чоловік який нібито врятував мене біля клубу. Також покоївка натякнула, що Марії хтось погрожував, і цей хтось досить впливовий. Нічого про це не знаєш?

- Ти підозрюєш мене? - Здивувався той. - Ні, я їй не погрожував. Я думав, що вона взагалі втекла разом з Павлом, та як бачив, Павло заховався не дуже надійно.

- Не знаю, думаю все зав'язалось в тому готелі. Я ж два тижні тому з нею домовлялась про переїзд і вона була жива. Може вона дійсно переховується у мене вдома?

- Нема її там.

- Що? Ти їздив до мене додому?

- У тебе гарно. До речі ось. - Повернув ключі від моєї квартири.

- Тобто, ми маємо знайти твою колишню дружину й тоді можливо всі підозри з тебе знімуть, ще маємо мутного типа, на ім'я Олексій та дитячий будинок.

- Чому ти згадала про дитячий будинок?

- Розумієш, попри всі її гріхи, єдине, що для неї залишилось незмінно цінним це дитячий будинок. Вона до останнього переказувала туди кошти.

- Точно, ти маєш рацію. Збирайся, я маю дещо перевірити.

Збиралась я у пришвидшеному темпі. Одягла темні джинси та чорну водолазку в чорний горох.

- Чому ви розлучились? - Запитала уже в автівці.

- Не зійшлись характерами. - Дав досить розмите пояснення. - А ти чому не заміжня?

- Я не спішу. - Так само лаконічно відповіла. - Куди ми їдемо? - вирішила змінити тему.

- Коли ми ще були в дитячому будинку, то нами опікувалась одна вихователька. Зараз ми їдемо до неї на дачу, тут недалеко.

- Марія може переховуватись там?

- Можливо.

Їхали ми дійсно недовго. Максим переїхав трасу та звернув у бік села. Дорога досить засніжена, але позашляховик виправдав свої характеристики. Згодом з'явились перші будиночки, яких тут досить багато, та в більшості з них світло не горить. В селах зараз не дуже людно, а для дачників ще не сезон.