Розділ 33

Рейгар

Айрелла чудово показала себе перед комісією, і я пишався моєю Карамелькою. Вона засвоїла не тільки ті техніки, що входили в основну програму, а й непогано опанувала те, що я давай на додаткових заняттях.

Ми сиділи з комісією на обговоренні оцінок за екзамен, і ліра келʼТарн, кураторка факультету «Елементар», промовила:

— Ви добре справляєтеся, ліре дʼАррелю. Ваші адепти показують доволі гарні результати, давно в нас не було таких балів на першій сесії. А ваша істара дуже здібна дівчина. Вона могла б стати неперевершеною стихійницею, не розумію, чому Астраліон розподілив її саме до вас, — зітхнула викладачка.

— Айрелла хоч і здається тендітною дівчиною, але вона справжній боєць, — усміхнувся я, і ми продовжили виставляти бали адептам.

Через кілька годин обговорень ми заповнили всі папери й готові були оголосити оцінки. Я пишався моїми адептами, вони всі показали доволі високий рівень знань та вмінь. Підвівся і відчинив двері, щоб запросити мою групу.

— Заходьте, адепти. Ми готові зачитати ваші бали, — обвів поглядом групу і виловив у натовпі Айреллу, яка була бліда від хвилювання.

Поруч із нею була Аяда й щось тихенько їй шепотіла. Подивився на свою дівчинку підбадьорливо, і коли всі зайшли, почалося оголошення оцінок. Бали зачитувала ліра Еванс.

— Айрелла Геллант — відмінно, Аяда келʼТареліан — відмінно, Давіан Алтріон — добре…

Подивився на Айрі, вона трохи розслабилася та усміхнулася. Коли всі адепти покинули аудиторію, я попросив її затриматися.

— Вітаю тебе з успішно складеним іспитом, — обійняв Айреллу та вдихнув запах її волосся. — Ти в мене така молодчинка, пишаюся тобою.

— Це все завдяки тобі, мій драконе, — усміхнулася Айрі і її щічки порожевіли.

Я нахилився, поцілував одну рожеву щічку, потім іншу, потім торкнувся кутика губ, торкнувся вуст своїми губами. Айрелла рвано видихнула й це слугувало мені сигналом заглибити поцілунок. Цілував спрагло, як подорожній у спеку, пив її поцілунки і втрачав голову. Айрі міцно притискалася до мене й не менш пристрасно відповідала на поцілунок.

— Ох… — зірвався стогін із її губ.

Відхилився від неї, узяв обличчя в долоні і сказав:

— Кохаю тебе, моя Карамелько, шалено…

— І я тебе, Рейгаре, кохаю, — обійняла мене дівчина й поклала голову на груди.

— Проведімо ці вихідні разом?

— Я тільки за, — усміхнулася Айрі.

Пройшло ще кілька днів, я був залучений на інших іспитах та заліках, Айрі теж. Й ось, нарешті наступила мерколія. Ввечері я мав зустріти Карамельку біля гуртожитку і всі вихідні будуть нашими.

Я чекав на неї на вулиці, коли вона випурхнула з гуртожитку. Яка ж вона була гарна і спокуслива.

— Айрі, кохана, ти виглядаєш приголомшливо, — обійняв та поцілував її коротким пристрасним поцілунком. — Ходімо, вдома вже чекає накрита вечеря.

Ми перенеслися порталом до вітальні, там я накрив стіл та створив романтичну атмосферу, хотілося подарувати своїй коханій трохи романтики.

Повечерявши, перемістилися на диван і смакували вином. Тримав Айреллу у своїх обіймах та насолоджувався вечором. Розмови плавно перейшли в поцілунки, спочатку ніжні, неквапливі, а потім нас змів ураган пристрасті. Я пригортав кохану до себе, пестив її спину, спускався руками до сідниць, зачіпаючи розріз і мереживо панчіх. І втрачав голову… Ледве стримався, зазирнув у очі Айрі, провів по розпухлих від поцілунків вустах пальцем, проклав доріжку до шиї. Помітив, що Айрі тремтіла від моїх дотиків.

— Айрелло… — хрипло видихнув і подивився на неї, даючи їй вибір.

— Не зупиняйся, — прошепотіла моя дівчинка.

Мене ніби блискавка вдарила, подих перехопило від того, що кохана мені довірилися, що вона готова до наступного кроку.

Я знову поцілував її, підхопив під сідниці, так, що Айрі довелося обхопити мій торс ногами. Спідниця від цього задерлася, і я пестив її оголену шкіру. Не перериваючи поцілунку, ми дісталися до спальні, де я обережно поклав її на ліжко.

Волосся Айрі розметалося по білому простирадлу. Вона була така чарівна, хоч трохи зашарілася та відводила погляд.

— Не соромся мене, Айрі, як би ти могла побачити себе моїми очима…

Я повільно опустився на край ліжка й почав роздягати Айрі, вона ж підвелася і несміливо потяглася до ґудзиків на моїй сорочці.

Пестив, голубив її тіло, і не міг повірити, що це сталося. Рей всередині теж вурчав від захоплення. Подарувавши перше задоволення сміливими пестощами, я обережно накрив Айрі своїм тілом.

Ця ніч була сповнена ніжності, пристрасті та, найголовніше, кохання. Я дивився на сплячу Айрі й милувався.

«Моя», — гарчав всередині Рей.

«Наша», — мʼяко виправляв його я.

Кинув погляд на завершену мітку, яка була схожа на татуювання, поцілував спочатку її, а потім вуста Айрелли.

— Добрий ранок, моя кохана наречена, — із сяйливою усмішкою промовив я.

— Добрий ранок, коханий наречений, — трохи знітившись, відповіла Айрі.

— Як ти себе почуваєш?

— Все гаразд, дякую, — прошепотіла дівчина й почервоніла.

— Айрі, тобі нема чого соромитися, ти була неперевершена. Кохаю тебе. Нумо снідати, — усміхнувся і цьомнув її в носик. — Чекаю тебе на кухні.

Підвівся, натягнув штани та пішов готувати сніданок, глянувши через плече на збентежену дівчинку.

— Ох, Карамелько, ти так мило червонієш, — усміхнувся і весело пішов на кухню.

Айрелла

Я поринула в такий вир відчуттів, якого ще не знала до сьогодні. Раніше Рейгар здавався мені пристрасним, але зараз, коли я погодилася переступити межу, у нього наче вулкан вселився. Коли він підхопив мене на руки, пестив, цілував і ніс у спальню, я згорала, мов метелик у вогні.

Він був ніжним зі мною, вчив приймати його пестощі, хоч мені й було ніяково, але те, що я відчула, коли наринуло перше задоволення… не описати словами. Таке враження, що я вибухнула й розкололася на тисячі дрібних частинок, а потім ці частинки зібралися воєдино й народилася нова Айрі. Рейгар шепотів компліменти, наче я стародавня богиня, а потім накрив моє тіло своїм. На мить я злякалася, але потім… потім уже було не до страхів.