Розділ 2

Айрелла

Вчорашній вечір промайнув якось швидко й не відклався в памʼяті. Начебто тільки повернулися з їдальні і вже вкладаємося в тимчасові ліжка в тимчасовій кімнаті.

Я сиділа сонна та закудлана на ліжку й гадала, що принесе сьогоднішній день. Чи виберуть мене, чи здійсню я свою мрію і взагалі, чи стане сили в мене навчатися в Академії протягом наступних пʼяти років. Мої роздуми перервав стукіт у двері. Стулки прочинилися і у кімнату зазирнула рудоволоса дівчина, старша за нас на кілька років.

— Привіт, хто тут Айрелла Геллант та Аяда келʼТареліан. — запитала дівчина.

— Це ми — вигукнули з вовчицею в один голос, одразу ж розхвилювавшись.

— За пів години мені велено провести вас до Зали Астраліон.

Ми закивали головами й, злетівши з ліжок, почали гарячково приводити себе до ладу, не зважаючи на сонних сусідок. Ми навіть не познайомилися з ними, такі були стомлені вчора.

Я йшла за рудоволосою дівчиною і заламувала пальці від хвилювання, серце калатало в грудях і, здавалося, зараз вистрибне і впаде на підлогу.

— Щось мені страшно — нахилившись до мене прошепотіла Аяда.

— Мені теж, я так хвилююся — ледь промовила охриплим голосом.

Хвилин за пʼятнадцять ми наближалися до білих величезних дверей. Вони були розписані якимись символами та рунами, від них виходила така неймовірна сила, що ноги ставали ватними й піджилки трусилися.

Під дверима схвильовано топталися вступники різних рас. Нас було близько 50 осіб.

Двері з гуркотом відчинилися і нам на зустріч вийшов лір ректор.

— Вітаю вас шановні вступники — рознісся голос Іріана кел’Блудрона залою. — Проходьте, не соромтеся. Зараз я розповім вам, як буде проходити зарахування в Аурельську Академію Магії.

Ми пройшли до залу й сіли на лави, що тягнулися вздовж стін.

— Ви перебуваєте в Залі Астраліон, яка названа на честь однойменного Кристала. Це могутній артефакт, який допоможе нам визначити ваш рівень і напрям сили. За легендами Кристал Астраліон був створений першими магами Феранії і ходять чутки, що він може визначати не тільки силу магії, але й чистоту намірів і потенціал душі обдарованих. — продовжував свою розповідь лір ректор.

— Отже, я викликатиму вас по черзі й ви маєте підійти до Кристала, покласти свою руку на нього й надіслати невеликий імпульс магії в нього. — махнув рукою лір келʼБлудрон у сторону артефакту. Кристал був прозорий і світився із середини чистим майже прозорим світлом. — Коли артефакт активується, ви побачите світіння, забарвлене в колір вашої магії та руну факультету, на який вас зачислять. Чим яскравіше світіння, тим більший у вас потенціал. Якщо ж руна факультету не засвітиться, на жаль — розвів руками ректор — ви не пройшли відбір і можете вирушати додому.

Кольори стихійної магії можуть бути такими — продовжував розповідь лір ректор. — вогняна стихія — це червоний колір, повітряна забарвлюється блакитним, магія землі має зелене світіння, а стихія води — синє. Сила цілителів засяє білим, а артефактори та алхіміки мають фіолетовий колір.

Після церемонії відбору кожен новоявлений адепт отримає на своєму правому зап’ясті мітку у формі кола з кольором його магії та руною факультету, на який його зачислили.

— Що ж, почнімо — плеснув долоні лір ректор та почав зачитувати список.

Ми принишкли та спостерігали, як претендент за претендентом виходили до Кристала, у когось кристал переливався червоним, синім, а потім загорявся одним із кольорів і світилася руна. Це означало, що в мага є схильність до кількох стихій, але панівна й більш розвинена одна. У когось, артефакт одразу сяяв одним кольором, а в когось ледь світився і руна приналежності до факультету була згаслою. Такі претенденти похнюпивши голови виходили із зали. На них чекав лиш шлях додому.

— Айрелла Геллант — десь здалеку пролунало. Я стрепенулася та підхопилася на ноги, коліна підігнулися, але добре, що під довгою спідницею видно не було. Обтерла спітнілі долоньки й попрямувала до Кристала.

Поклала долоні на артефакт, послала магічний імпульс і стала чекати. Серце гупало десь у грудях, у вухах шуміло, здавалося, я нічого не могла бачити перед собою, окрім прозорості Кристала Астраліон. Я відчула тепло, яке йшло від Кристала і, здається, прямувало прямо в мене, пройшлося моїми магканалами й повернулося назад до артефакту. Астраліон засяяв, спочатку червоним, потім блакитним, потім синім, зеленим і нарешті яскраво засяяв блакитним сяйвом із червоними вкрапленнями. Я не розуміючи озирнулася і глянула на ректора.

— Факультет «Арканум» — пролунало від ліра ректора. — Ласкаво просимо ліра Геллант до Аурельської Академії.

Я була шокована якщо чесно. Так, я знала, що в мене великий потенціал, мої батьки досить сильні стихійники, але щоб я — бойовичка… Бойова магиня. М-так…

— Оце ти даєш! — захоплено прошепотіла Аяда. Сподіваюся, ми будемо на одному факультеті.

Я ошелешено хитнула головою та перевела погляд на праву руку. На запʼясті виднілася мітка, вона не була надто великою, десь сантиметри 2–3 в діаметрі.

Поки ми шепотілися, ще відсіялося кілька кандидатів, кілька щасливчиків займали місця і чекали, доки їх познайомлять із кураторами.

— Аяда келʼТареліан.

Перевертниця схопилася з місця і пішла, майже підстрибуючи, до артефакту. Кристал одразу яскраво засвітився яскравим синім світлом. Слідом за ним засвітилася руна «Арканум».

— Ю-ю-ху — закричала задоволена вовчиця.

— Я ціную вашу радість ліра Аяда келʼТареліан — промовив лір Іріан та похитав головою усміхаючись. — Ласкаво просимо, сподіваюся ваш ентузіазм не згасне після перших занять із фізпідготовки.

— Не згасне, лір ректор — випнувши груди відповіла Аяда — перевертні сильні собою. — Задерла носа й попрямувала на своє місце.

— Оце ти відчайдушна — промовила ошелешена я.

— Це від нервів — прохрипіла вовчиця, і зашарівшись, опустила голову прикривши червоні щоки, своїм розкішним обсидіановим волоссям.