6. Ів

Та тихо ви! — гаркнув Толян, ледь не змахнувши ліктем залишки пива зі скляного столу. — Схоже, у нашого рибака клюнуло!

Ми сиділи навколо мого ультрабука, як на голках. На екрані в правому нижньому кутку сайту «Elite Companion» блимав яскраво-червоний значок повідомлення від користувача з ніком Martha_Auditor.

Назар, який до цього мирно жував останній шматок піци, аж витягнув шию:

— Марта-Аудитор? Івчик, братуха, тебе схоже замовила податкова інспекція. Вона хоче перевірити твої первинні документи й амортизацію середнього пальця.

— Та іди ти, — огризнувся я, відчуваючи, як піт проступає на потилиці. — Яка податкова? Це просто нік. Мужики, це підстава. Давайте видалимо профіль, поки не пізно. Ну його нафіг.

— Но-но-но! — Дімон закрив екран ноутбука до половини своєю широкою долонею. — Картковий борг — то не акції твого СТО, його не збанкрутуєш. Відкривай, читай, що там пише пані. Може, то якась затята бізнес-леді хоче, щоб ти їй просто колесо на Порші поміняв у костюмі трійці.

Я ковтнув клубок у горлі й клікнув на повідомлення.

«Доброї ночі, Іве. Хочу забронювати вас на завтрашній вечір. Але у мене є особлива умова: мені потрібен парний супровід. Чи немає у вас надійного, брутального й харизматичного друга, який готовий скласти компанію моїй подрузі і підзаробити? Пропозиція дуже щедра. Чекаю на відповідь».

У моїй вітальні на секунду запала тиша. А потім три дорослих лоби просто склалися навпіл від реготу. Вони вили, тупотіли ногами по ламінату і плескали один одного по спинах.

— Брутального й харизматичного! — задихався Назар. — Івчик, та вони шукають оптових постачальників щастя! Дві кумасі вирішили влаштувати собі свято життя!

— «Пропозиція дуже щедра», — передразнив Толян, витираючи сльози. — Чуєш, мачо, це твій шанс вийти на самоокупність. Ти подивись, вони хочуть двох!

Я сидів, з червоним обличчям, мов пожежна машина, і думав, у яку саме петлю мені залізти.

— Ну все, — сказав я максимально серйозно. — Гра закінчилася. Де я їм візьму другого «елітного хлопчика»? Напишу, що мої всі друзі захворіли на простатит, і скасую замовлення. Все, розійшлися спати.

— Стій! — Толян раптом схопив мене за плече, і його очі хижо зблиснули. Ті самі очі, з якими він у юності вигадував, як залізти в жіночий гуртожиток через вікно третього поверху. — Яке скасую? Вони ж шукають брутала? Харизматичного? Такого, щоб упевнений був?

— Ну? — не зрозумів я.

— Іве, подивись на мене, — Толян картинно випнув груди й пригладив свою коротку стрижку. — Я тримаю позиції, можу розібрати автомат за одинадцять секунд, а мій погляд з-під брів змушує капітана заїкатися. Хіба я не брутал? Хіба я не харизматичний друг?

Дімон аж пивом поперхнувся:

— Толян, ти дурний? Ти військовий! Який ескорт?

— А що? Відпустка коротка, треба спробувати все! — реготав Толян. — До того ж, я маю особисто проконтролювати, як цей король автосервісу буде відпрацьовувати свій борг. Я йду з ним! Пиши їй, Івчик. Пиши, що в тебе є люкс-варіант. Бойовий комплект, так би мовити.

Я витріщився на друга:

— Толян, ти серйозно? Ти підеш зі мною на побачення з якимись незнайомими жінками грати роль хлопця за викликом?

— А чому ні? Повеселимося, безкоштовно поїмо в якомусь пафосному ресторані, де котлета коштує як мій місячний оклад, і подивимося, як ти будеш потіти в сорочці. Це ж шикарний цирк! Заодно розважуся.. Пиши!

Назар і Дімон заплескали в долоні:

— Пиши, Ів! Це історичний момент! План «Перехоплення кумоньок» оголошується відкритим!

Я зітхнув, розуміючи, що абсурдність цієї суботи досягла свого апогею. Пальці самі лягли на клавіатуру.

«Вітаю, Марто, — написав я, намагаючись тримати марку елітного кавалера, хоча поруч Толян підказував мені соромітні фразочки. — Вам неймовірно пощастило. Якраз завтра мій друг вільний. Він — втілення чоловічої сили, суворий, брутальний, слів на вітер не кидає, тримає ситуацію під повним контролем. Справжній ексклюзив, якого немає в загальному каталозі. Ми готові прийняти ваше замовлення. Який формат зустрічі та дрес-код?»

Я натиснув «Відправити».

— Ну-ну, Толян, тепер ти офіційно ексклюзив. Дивись тільки, тактичні шкарпетки не одягай під туфлі! — підколов Назар.

— Не вчи батька воювати, — відмахнувся Толян, задоволено потираючи руки. — Я знайду в Іва в шафі якийсь піджак, підгорну рукава, зроблю обличчя, наче я щойно з переговорів з постачання титану, і дівчата будуть пищати.

Ми вчотирьох витріщилися в екран, чекаючи на відповідь від таємничої аудиторки. На екрані з'явився напис: «Martha_Auditor набирає повідомлення...»

Я відчув, як серце зробило зайвий удар. Я, директор успішного бізнесу, зараз чекав відповіді від клієнтки ескорт-сайту, як пацан перед першим іспитом.