Розхристані душі без принципів б‘ють у блоки
Я лиш стою над прірвою й знову ділю на два.
Мабуть, не варті щастя, мої абсолютні кроки
Прірва в мені і над нею мої слова.
Я вже не взмозі зробити хоча б ковток
Горло забите сіллю й гострим червоним перцем
Я вже над прірвою й цей абсолютний крок
Зможе покінчити з всим, що ще й досі б‘ється.
Відредаговано: 27.02.2025