Attraversiamo
Лірика
Кохання бентежить, збиває рядки у вірші.
Фальші в словах недостатньо,
/всміхаюся широко./
Я вже не йду за людьми в далеку дорогу пішки
І знати не хочу наскільки в людині глибоко.
Постійно тягнуся до сенсу в кошмарних снах,
/Та все найстрашніше давно вже у цій реальності/
Сумна поетеса кохає когось крізь страх
І сварить себе за зайві сентиментальності.
Рот закриває в приступах ласки й ніжності
Сліпе цуценя не варте людської любові.
Кохання бентежить, збиває рядки у цінності
Кохання бажає моєї щенячої крові.
Я зла собака, що раптом навчилась сміятись
Очі добра переповнені хижим оскалом.
На підняту руку я завжди готова кусатись
-Як я такою стала?
Відредаговано: 27.02.2025
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
