Attraversiamo

Щемливе

-Занадто слабка.
Слова вилітають з завʼязаних рук і пірʼями бʼються об стіни.
Та хто вам сказав, що я не така,
Як інша.
Як інша людина?

-Занадто смішна.
Запри свої губи за цими дверима й не дай їм прорватись нагору,
Вуста недостатньо для цього красиві,
Потвора.

-Занадто мʼяка.
Мереживна стрічка сповзає по сукні, - це правдою випитий звір,
Та хто ж вам сказав, що я недоступна
Для тих, хто мене ловив?

Брудом залита невипита кава,
Не випита кавою я.
Така от моя особиста розправа
За вічно красиве полумʼя.

Вікторія Коваль

Подобається

#1886 в Різне
#387 в Поезія

У тексті є: поезія, лірика та філософія, лірична поезія

Відредаговано: 27.02.2025

Додати до бібліотеки

Поскаржитись