Attraversiamo

Щемливе

Розсипаюся на дрібʼязкові частини чужих нейронів,
Я— це сума своїх дурнуватих для світу бачень,
Я система, що збої дає на посту у кордонів,
/Я дивлюся у світло, але мало що в ньому бачу./

Я не принцип і точно не завчене правило в школі,
Я терпіти чужі питання не матиму змоги,
-Просто встань і зійди із моєї дороги,
А видимість щастя залиш для розмов у родинному колі.

Розсипаюсь по нотам на тлі не моєї квартири,
А на фоні своєї я перша розмінна карта.
Розсипаюсь на жарти,
Розсипаюсь на вічні хвилини
Я лиш сума із них
І тому я нічого не
Варта(?)

Вікторія Коваль

Подобається

#1893 в Різне
#388 в Поезія

У тексті є: поезія, лірика та філософія, лірична поезія

Відредаговано: 27.02.2025

Додати до бібліотеки

Поскаржитись