Attraversiamo

Щемливе

Жити з думкой про те, що ніколи мене не любили.
Закриватись в собі, забувати усі телефони.
Жити з думкой про те, що ніколи мене не любили
Й не чекали з вечерею вдома.

Жити з думкой про те, що ніколи мене не любили,
Бути всюди чужою, куди б не вели мене ноги,
Навіть зараз, напевно, мене порівняють з пилом,
Або викинуть, може, десь на узбіччя дороги.

Жити з думкой про те, що ніколи мене не любили,
І постійно давати сенси бездумним фразам.
Знаєш, чесно? Серед поля квітучої гнилі
Я щаслива тому, що мене не любили ні разу.

Вікторія Коваль

Подобається

#1922 в Різне
#391 в Поезія

У тексті є: поезія, лірика та філософія, лірична поезія

Відредаговано: 27.02.2025

Додати до бібліотеки

Поскаржитись