Attraversiamo

Щемливе

Шрами перестали кровити й додали сили,
На перехресті доріг пройшла, озираючись:
Скільки було? Скільки змогла? Зробила?
А чи пройшла би, на крила свої не спираючись?

Прірва буття занотовує всіх нас в зошит,
/Я в цьому зошиті знову зайшла за поля/
Я не скажу, що цей світ достатньо хороший,
Втім, світ не винен, що доля терниста

моя.

Вікторія Коваль

Подобається

#1921 в Різне
#392 в Поезія

У тексті є: поезія, лірика та філософія, лірична поезія

Відредаговано: 27.02.2025

Додати до бібліотеки

Поскаржитись