Я бузковим насінням розсипаюсь по полю сміху,
Без надії таки сподіваюсь, читайте — знаю!
Проросту у промерзлій землі і до скону віку
Я літатиму так, ніби й справді ті крила маю.
Зупини нас на мить і не дай нам упасти в кому,
Ця фатальна мелодія дій не пускатиме нас у танець.
Я читаю тебе. Я чекаю тебе удома,
Ти найкраща з книжок, а я на ній—
Зтертий глянець.
Відредаговано: 27.02.2025