Attraversiamo

Одеса

Розправивши плечі по лінії моря,
Я все ще стою. І пробую здатись.
Розсипало місто уламки від горя
І стало капризно сміятись.

Чайки чіпляють за струни поетку,
Сонце заходить. Замурзана втома.
Одеса зіграла зі мною в рулетку
І вигнала з дому!

Місто міняє мене на картини,
Вулиці пахнуть бренді без коли.
Я загубила у собі людину
Щоб в серці Одеса не згасла
Ніколи.

Вікторія Коваль

Подобається

#1893 в Різне
#387 в Поезія

У тексті є: поезія, лірика та філософія, лірична поезія

Відредаговано: 27.02.2025

Додати до бібліотеки

Поскаржитись