Attraversiamo
Лірика
Я чим далі іду, тим все менше стараюся йти.
Мам, пробач, я не стала найліпшою в світі.
А найкращі оцінки— брехня! не поможуть в житті
-Я не знаю куди себе діти.
Пробачай у моменти тривоги за мене,
/Я не стала предметом гордості./
Пробачай, що рідко приходжу до тебе,
Я поїла. Живу по совісті.
Братику, знаєш, не можу дивитись
На те, як ти швидко ростеш.
Час! Не лети! Спробуй спинитись!
Я б тут спинилася теж!
Пробач, що не стала тією сестрою,
Яку ти так завжди хотів.
Я не найкраща, але я з тобою
І більш не кидаю дротів
У наше минуле.
Я все забула! Вернулась до старту!
Брате, пробач, що я не збагнула
Раніше.
Чого ти вартий!
Тим, хто колись мене справді кохав,
Я б не сказала ні слова.
Куди ти кохання своє так запхав,
Що я вже не вірю в це знову?
А втім, пробачайте, поранені мною,
Я у коханні чудачка.
Я не повертаюсь. Не плачу зимою.
-Бажаю удачки!
Моєму коханню бажаю завжди
В моменти розлуки і болю
Все пробачати, приймати і йти
Поряд зі мною.
Тоді покажу я як вмію любить!
Рибко, я буду з тобою!
В моменти розлуки і радості мить
Готуйся до бою!
Усім, хто не знає крізь що я пройшла,
Бажаю на це не дивитись.
Пробачте, що досі себе не знайшла
Пробачте, не вмію коритись.
Така от виходить Ода життю,
Непрофесійна, стандартна.
Пробачте усі, а я далі піду
Я не сумую!
Бувайте!
Відредаговано: 27.02.2025
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
