Attraversiamo

Лірика

І як раніше тут вже не буде!
Ми два забутих, сумних метала!
Та ти ж поглянь що із нами стало—
І як раніше тут вже не буде!

Начхати тільки що я із сталі!
Начхать, що зовсім не ідеальна!
Важливо те, що люблю тебе,
Важливо те, що ми вдвох тепер.

А може, бите я в друзки скло?!
А може й зовсім тут всім на зло
Живу як сталь?!
Та головне щоб світ не знав
Мене тут плавлять як метал
А я кришталь.

Вікторія Коваль

Подобається

#1892 в Різне
#387 в Поезія

У тексті є: поезія, лірика та філософія, лірична поезія

Відредаговано: 27.02.2025

Додати до бібліотеки

Поскаржитись