Attraversiamo

Лірика

Чимдуж втікати від справ буденних,
Тримать удар як стійкий вояка.
Я ось дивіться яка натхненна!
Але ж, насправді, я вже ніяка.

Війна затерла погане, зле,
Хороше, добре — мені нестерпне.
Я, ось дивіться, пропала вже!
Сама собі поламала ребра.

Війна мені розтрощила душу,
Я злий вояка— тримаюсь браво.
Але ж я добра. А зла, бо мушу
Дивитись в очі тому, ким стала.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше