Attraversiamo

Вірш Стусу

А знаєш, Стусе, все в нас як в кіно:

В нас досі мова сиплеться повз вухо.

Нема різниці, кажуть, чуєш?,— дно!

Торкнулася людини ницість духу!

 

Тут дехто впав, а дехто виріс дуже,

А дехто як тоді,— продав державу.

Хоча б приснись мені, ідейний друже,

—Таких як ти країні завжди мало.

 

Нехай цей вірш моїм протестом лине,

Як твій тоді дібрався з таборів

На рідну землю нашої країни,

До світлих і до мислячих голів.

 

Бо бачиш, Стусе, наша боротьба

Триває і триватиме віками.

Роззявить пащу москалів орда,

А ми її стрічаєм кулаками!

 

І як тебе тоді гнила система била,

Ти вистояв. Пройшов через пітьму,

/Віддай мені свої ліричні крила,

І я твою продовжу боротьбу./

     

 




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше