Це Оксі чи не Оксі?

Оксі прокинулася вдома. Був пізній вечір.

В кімнаті тепло і затишно, і виспалася вона добре. Єдина проблема – захотілося їсти. Згадала Солу, свою електронну господарку, яка попереджала кожне бажання, згадала свої  вечері під зоряним небом у саду. Чай та чорничний мус.

- Соло, вечеря готова?

Сола: Чай з мелісою та чорничний мус.

- Соло, передай Ніку, я на нього чекаю.

Через хвилину.

Сола: Нік буде за півгодини.

Оксі накинулася на чорничний мус так, ніби вона ніколи його не пробувала, або, принаймні, не їла цілий рік.

- Соло, я хочу ще ...

Сола: Дієтологи стверджують, що багато їсти ввечері шкідливо. І це не

тільки для фігури, але й функціонування всіх систем загалом.

- Соло, а я стверджую, що надто велика перерва між сніданком та вечерею  теж дуже шкідлива і для шлунка, і для гормональної системи.

Сола: Це також правильно.

- То хто ж правий?

Сола мовчала.

- Отож, ще одна порція муса.

Коли Нік підійшов до альтанки, він побачив свою Зіроньку, яка так азартно вплітала чорничний мус, що забруднила обличчя. Перш ніж поцілувати її, він витер серветкою щоки, губи і легким дотиком до них привітав кохану. Оксі облизнула губи, притягла Ніка до себе і пристрасно поцілувала. Такого поцілунку не було у них після розлучення.  Нік був у ступорі. Але чогось не вистачило. Він згадав і підставив Оксі ніс. Та з подивом на нього глянула і цьомкнула  в ніс. Знову  здивувався Нік. Зазвичай поцілунки їх закінчувалися тим, що Зіронька своїм кирпатим носиком задирала його ніс, як маленька грайлива кізонька.

Здивований, Нік сів навпроти.

 - Вони тебе відпустили?

- Ага-а, - продовжуючи  їсти, відповіла Оксі.

Нік ніколи не бачив, щоб Оксі так жадібно і неакуратно їла. Він списав це на її тривале перебування у  хортусіан. Очевидно, зголодніла, бозна чим її там годували.

- Ти Баольбі та Блеку повідомила про повернення?

- Не-а!

- Я розумію, що ти багато чого пережила, але справа насамперед. Хортусіани чомусь не йдуть на контакт.

- Т-а –а-к? - сказала дівчина. Нік  здивувався тому, як Оксі протягувала голосні в односкладних словах.

"Звідки в тебе ця звичка подвоювати голосні?- запитав себе Нік.-  Я взагалі не врубаюся, що відбувається? А це справжня Оксі? Від хортусіан чого хочеш можна очікувати». І тут він згадав, що вони читають думки. Нік глянув на дівчину, зафіксував її напружений погляд і подумки став питати: «Ти Оксі чи ні?»

- Оксі. Оксі. Оксі,- інопланетянка кодувала його доти, доки не стерла  його сумніви.

Нік посміхнувся:

- Як я радий, що ти повернулася, моя Зіронька.

Вона легенько зіскочила  зі стільця, підбігла до Ніка, ніжно почала його цілувати, доки обом не вистачило повітря. Тоді вона нахилилася і задерикувато підбила своїм мініатюрним носиком його ніс. Все як у старі добрі часи. Всі сумніви зникли. Це його люба Зіронька. «Дякую Всесвіту, ти мені її  повернув!»  Глянув у очі Оксі і  знову побачив напряг.

«Важкувато з ним буде,- подумала УУла, коли Нік попрощався і пішов,- між ним і Оксі  складний психофізіологічний стан, зумовлений потужним викидом нейромедіаторів та гормонів, що викликають залежність та прив'язаність. Цей біохімічний процес важко буде сконструювати з точністю.

 Уула, за визначенням землян, могла б вважатися біороботом, створеним із ДНК Оксі за 24 години. Ця технологія застосовувалась для створення воїнів, косморозвідників, тобто у багатьох випадках для обслуговування Творців. Ці технології були настільки досконалими, що відрізнити  два біологічні об’єкти  /первинний і вторинний/ було неможливо. Уула підійшла до бічної панелі  і приєдналася  до програми «ДОК», щоб перевірити своє тестування. Біопоказники її та Оксі збігалися за всіма параметрами, крім графи «сенситивність».

Розібратися, що це, у неї не було часу, так як тепер чекала появу  Іїфа.

"Як шкода, що я провалила завдання, і все через якусь сенситивність. Я не пройду перевірку землян. Але це в принципі не моя провина, а Творців. Що ж таке сенситивність?".

Але жінка є жінка! Замість того, щоб дізнатися, що ж таке сенситивність, вона провела пальцем по стіні  і подумала: "Дзеркало". Задня поверхня панелі забарвилася сріблом, і Уула трохи відійшла, щоб розглянути себе, можливо, востаннє.

У дзеркалі посміхалася струнка, тендітна дівчина. Ох, як Уулі подобалося її тіло! Не порівняти з тілами інших виконавців: громіздкими, незграбними, порівняно зі спортивним тілом цієї землянки. А волосся? У Оксі було довге шовкове волосся, що спускалося до попереку. Це було великою винятковістю серед землян, а для «голошкірих», як охрестив їх Мішель, це була незбагнена розкіш. Уула крутнулася навколо себе, щоб волосся розлетілося в сторони. Поділ її літнього сарафана перетворився на  дзвіночок. Це було так чарівно! Як справжня земна жінка, Уула встигла  переміряти всі сукні в гардеробній Оксі.

Але скільки б вона не милувалася собою, у голові пульсувала одна й та сама думка: «Що ж робити? Що робити?"

Вона вийшла в сад і подивилася на зірки: десь там над кільцем Сатурна вирішується її доля. Почулося шарудіння гальки.

 "А ні, вже зважилися",- подумала і побачила на садовій доріжці Іїфа.

Уула здригнулася, вона ще не придумала, що робити.

Іїф сказав прямо:

– Я прийшов активувати код 00.

- Але я можу ще стати в нагоді, - почала було Уула, але  погляд виконавця був непроникним. Він дістав анігілятор. І тут Уула наважилася... За мить вона зникла. Іїф стояв у повній розгубленості.

У нього і в думках не було побоюватися чогось подібного. Раніше такої захисної реакції  біороботи не проявляли. Аж ось до нього дійшла думка, що це він тепер  не виконав завдання. Це вже загрожувало анігіляцією для нього. Правила були жорстокі, якщо за 24 години не впорається, наступні 24 години підуть на створення нового Іїфа. Він повернувся до котеджу. Справжня Оксі, яка телепортувалася разом із ним, мирно спала у своєму ліжку. Вони витерли їй фрагмент  пам'яті, який зафіксував оранжерею з чорними рослинами, а значить і думку про те, що ніякі вони не сіріусці, і не хортусіанці,  і тепер землянка не загрожувала їм викриттям. Перед тим, як повернутись на корабель, він заглянув на кухню. Ці земляни харчуються такими смаколиками! Але нічого не знайшов. Сола була відключена, і запаси робити не було кому. Розчаровано зітхнувши, Іїф телепортувався.