Глава Друга (продовження 16)

Схоже, до лігва грабіжників завітав справжній демон. Люди не можуть володіти такою неймовірною швидкістю та жахливою силою. Він підняв її так, наче вона була порожньою кружкою, а якби не пом'якшив удар своєю рукою, то розтеклася б вона кривавою плямою по цих кам'яних плитах. Вони всі приречені...

Тим часом залою прокотилися вигуки страху серед грабіжників: — Демон! Чаклун! Це сам Ібліс прийшов покарати нас за наші гріхи!

Асантал стурбовано схопився з-за трону й суворо скомандував:

— Танторо! Ти наступна! Якщо переможеш, звільню вас усіх! Гей ви, троє шакалів, несіть мої обладунки негайно!

Тантора мовчки кивнула й попрямувала до Атракса. Вона була вища за нього, але будь-який досвідчений воїн знає, що зріст не завжди показник сили. А зараз перед нею дуже могутній ворог, можливо, навіть сильніший за Асантала.

Атракс, усміхаючись, звернувся до неї:

— А ти, я бачу, досвідчений боєць. Вибач за те, що зараз буде, але на твоєму прикладі я змушу всіх відчути справжній страх, а коли розтрощу твого господаря, то вас усіх охопить відчай!

Північанка наближалася мовчки. Говорити з тим, кого треба вбити, немає потреби. Атракс усе так само стояв біля повалених дівчат. Вони, притулившись одна до одної, дивилися, як наближається Тантора. Від неї виходила невидима смертоносна аура. Вона єдина, хто ледь не перемагав Асантала. Може, вона зможе вбити це чудовисько, і вони нарешті будуть вільні. Вона підійшла настільки близько, що можна було завдати удару, але вичікувала момент, люто виблискуючи очима з-під різьбленого рогатого шолома. Атракс не рухався.

Ось і момент! Її важкий дворучний меч зробив майже блискавичний оберт, виконавши складний рубальний удар знизу вгору. Але в тому місці, де був Атракс, був порожній простір і перелякані очі двох дівчат. Атракс стояв позаду неї ліворуч, і краєм ока вона побачила лише частину миттєвого удару, який Атракс завдав у навершя меча, сказавши:

— Хочу битися без зброї!

Від удару важкий меч, немов дерев'яна гілка, вилетів із рук на кілька метрів уперед. Вона сама мало не впала, але змогла встояти. Хто цей проклятий чужинець! У нього сили більше, ніж у ватажка північних мавп!