Глава Друга ( продовження 7)

Вона глибоко вдихала неймовірний аромат на повні груди, що виник, здавалося, звідусіль, після вигуків людей, що повз них пролетів джин або сам Ібліс. Цей аромат просто п'янив! Що ж це було? Хто повз них пролетів? І жінка продовжувала глибоко вдихати чарівний, неймовірний аромат, який відчувала тільки вона, намагаючись зрозуміти, з якого боку він прийшов або в який бік зникає...

Менш ніж за пів години Атракс досяг гір. Він трохи знизив швидкість бігу, спритно перестрибнувши яр, і попрямував найкоротшим шляхом до руїн стародавнього замку – через кам'яну ущелину.

Минувши її, він побачив незвичайну монументальну споруду, яка, здавалося, була витесана в самій скелястій гірській породі. Архітектура цієї споруди не була схожа на жодну з тих, які бачив Атракс у книгах, малюнках, ні в південних країнах, ні в центральних. Агресивні гострі обриси переходили у витончені округлі форми з виступами та шпилями. Здавалося, ця споруда висічена з єдиного величезного шматка породи. Місцями вона була зруйнована, і ці проломи були грубо залатані дерев'яними бар'єрами з кілками на них. З того боку, з якого до руїн наближався Атракс, у стіні була висічена арка, але замість воріт були споруджені безглузді, порівняно зі стародавньою архітектурою, колодчасті щити, що виконували роль воріт. Перед воротами розташовувався грот завширшки метрів десять, мосту через який не спостерігалося.

Атракс, не сповільнюючись, перемахнув через грот і опинився біля дерев'яних щитів. Він зупинився, глибоко вдихаючи, і став знову надягати на себе халат і сандалі. А над ним і десь за щитами почулися стривожені та гнівні крики розбійників:

– Там хтось біля воріт!! Як? Куди лучники дивляться!? Я бачу його!!! Я бачу його!!! Стріляй! Не можу! Він прямо під аркою! Прокляття!! Звідки він там з'явився! Скільки їх? Я бачу одного, одягнений у лахміття, це чаклун!?? Мерщій до ватажка! Та валіть уже його! Сам іди, валяй його!

Атракс одягнувся, поправив одяг і голосно крикнув:

– Гей, ви там! Скажіть ватажкові, що прийшов той, хто здолав Касима та Хасана!

Зсередини почулася ще більша метушня й ще більш схвильовані вигуки:

– Стрілою до ватажка! Це той, про кого дід говорив! Це демон, що зґвалтував і вбив Хасана!! Він ще біля воріт? Я не знаю!! Іди, подивися! Сам іди! Я до воріт не наближуся! Він ґвалтував Хасана? Як це? Ну піди, запитай, якщо так цікаво!