Глава Друга( продовження 4)

Атракс нахилив голову набік і, усміхаючись, сказав:

— Хасане, ну навіщо ти псуєш мені всю зустріч із ватажком? Я хотів подивитися, чим він зможе мене здивувати. А потім завдати йому такої нищівної поразки, після якої він уже не зможе бути колишнім.

Хасан ще більше нахмурився й сказав:

— Атраксе, я не жартую. Він не такий, як ми з Касимом. Ми йому й у підметки не годимося. Ти не уявляєш, як він б'ється.

Атракс серйозно відповів:

— Хасане, друже мій, як б'юся я, ти теж не уявляєш. Ти ж мав усвідомити, що я з тобою не бився. Я тебе просто налякав, і не більше того.

Від цих слів у Хасана пробігли мурашки по спині. А й справді! Атракс здолав його граючись, немов дитину, голими руками, а з ватажком Хасан бився зброєю. Але він усе одно не здавався, намагаючись застерегти Атракса. Він знову подивився на морську гладінь і сказав:

— Ти чув старі сказання про людожера Шатокая, який колись жив у горах?

Атракс здивовано відповів:

— Звичайно, чув. Давня легенда. Мені років шість-сім було, коли людожер зник. Ваш ватажок — цей людожер?

— Ні. Наш ватажок — це той, хто здолав цього людожера самотужки. А руїни цього дивного замку, в якому ховаються розбійники, — це було житло того людожера. Наш ватажок переміг того людожера, це бачили найстарші з розбійників, і відтоді він не старіє. Жодної зморшки на його обличчі не додалося, і жодної сивої волосини не пробилося на його голові.

Атракс, погладжуючи бороду, задумливо сказав:

— Хм... тридцять років не постарів, значить...

А потім радісно додав:

— Тепер я ще більше хочу подивитися на цього нестаріючого діда!

Такої реакції Хасан не очікував, здивовано подивившись на Атракса й обурено додавши:

— Але ж крім нього, там ще більше сотні душ! Ти ж не безсмертний! Ти не пройдеш самотужки! Насправді я хотів відмовити тебе туди йти!

Атракс усміхнувся й сказав:

— Більше сотні, кажеш? Ну, значить, мені треба буде зробити трохи більше сотні ударів. А може, й менше. Це мене не хвилює, а от нестаріючий дід — це, звичайно, цікаво.

Хасан хотів був ще щось сказати, але сяюча рішучість на обличчі Атракса змусила його передумати.