Глава Перша ( продовження 17)

І все одно в голові не вкладалося, як абсолютно чужа людина з неймовірною силою виявилася настільки поблажливою, всепрощаючою та доброю. Таких людей не буває. Він справжній Янгол, навіть якщо сам себе таким не вважає...

Касим, усміхаючись крізь сльозу, що все-таки скотилася, налив собі ще вина й сказав:

– Еге ж, Атраксе... Умієш же ти знаходити такі слова, які прямо за живе зачіпають. Я вже такий був пропащий душогуб і розбійник, що не залишилося в мене ні душі, ні серця. Я й забув, коли сльозу ронив, а як тебе бачу, так ридати хочеться, мов соплива дівчина. Таке відчуття, що твої слова заново втілили в тіло душу. І тепер я точно зрозумів для себе – перед тобою всі рівні: що жінка, що чоловік, що старий, що молодий. І як дивлюся на тебе, так дурні бажання в голову лізуть...

На цих словах Касим зрозумів, що бовкнув зайвого, і різко став пити вино. Атракс, піднявши брови, сказав:

– Які ще такі дурні бажання, Касиме?

Касим махнув рукою й продовжив пити вино. Сабіла відірвалася від плеча Атракса й суворо сказала:

– Касиме! Негайно говори, які в тебе бажання до нашого Янгола?

Вона мала негайно дізнатися, які бажання виникають між її коханими чоловіками. Які ж бажання можуть виникнути в людини до Янгола? Але Касим демонстративно довго продовжував пити вино з келиха. Сабіла нахмурила брівки й ще суворіше сказала:

– Якщо ти зараз-таки скажеш, які бажання в тебе виникли до Атракса, я більше ніколи не піду до спальної кімнати з тобою!

Ця погроза була надто небезпечною для Касима, щоб проігнорувати її. Він нахилив голову й тихо сказав:

– Так... Я... У мене просто ніколи не було батька. Коли був юнаком, завжди заздрив іншим, у кого був батько. І просто ось подумалося, якби... Ось якби Атракс мене по голові так потріпав, як батько нетямущого сина, щоб я точно зрозумів – батя не злиться на мене. Я все розумію, що я старший за Атракса, але він же Янгол у тілі людини, що йому вартує...

У цей момент Атракс поклав йому свою долоню на маківку й, по-батьківськи потріпавши, усміхаючись, сказав:

– І всього-то? Телепень. Касиме, ти став хорошою людиною. Я пишаюся тобою.