Атоми в мені. Вірші
Паляниця
Вірш написаний на прикінці лютого 2022
Спечем ми не одну ще паляницю!
І відгуляєм не одну сотню весіль.
Ми відбудуємо церкви — і будемо молитись.
Тримаймось! Хай вистачить нам сил!
Ми виростим дітей. Побачим наших внуків.
Блакитне небо більше не палає у крові.
Ми поховаєм ворогів — хай удобряють суки.
Священу милю вільної землі.
Крізь темряву прорвемося до світла,
Вам не зламати волю й рубежі.
Ми — Україна, сильна й нездоланна,
Несемо правду в кожному ножі.
Grey_Mallow
Земля, просякнута болем
Земля, насичена сіллю,
Омита палкою кров'ю,
Дзвеніла під гуркіт і дим.
Її захищали люди
Знесилені, дратівливі,
Що спокій віддали за волю,
Роками не бачили дім.
Вона буде знов родити,
Вона буде квітнути п’яно,
І в житніх ланах шелестіти,
Гортаючи душі теплом.
І знову буде просити
У літні лагідні ранки
Родини щасливі сісти
За затишним щедрим столом.
І буде духмяна і ніжна
Запечена паляниця.
І матерi теплі руки
Обіймуть обличчя синів.
Відроджена, дивовижна,
Земля, що щастям іскриться,
Мир подарує онукам,
Як мрію з дитячих снів.
Відредаговано: 28.11.2025
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
