Атмосфери
47
Сором'язлива лебедина пісня довша за шию. А може й старої радянської праски чи
обпаленого язика над конфоркою. Крізь задушливий дим сигарет. Мені тоді
захотілося дихати. Але повноводні струмені заливали в горло порожній незгораючий
терновий вакуум. До того незатишно від погнутого стародавнього кола. Секретні сказання
липи, замкнені в забороненому замку, пахли як паралельні обгорілі сторінки.
Або розуми мандрівників. Супутники дуже дивні, як і країни інших полюсів.
Створювати хотілося навіть там, де страшно й ейфорія тваринного жаху в усіх
сенсах. Цей стан не передає ні брудний папір, ні споруди, ні макрозйомка
очей дракона. Крутиться. Обертається. Як паровоз або ход. Шахами, що поробиш,
по потилиці. Підтримує тільки вітрило самотнє саме себе.
#1333 в Сучасна проза
Відредаговано: 14.06.2024
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
