Атмосфери

35

У цьому марші останні ритми не узгоджені. Криво синкопами від дощу і до
проспекту. Креслення цього проєкту не було і не буде. Забудуть вужів у небі не
сьогоднішньою славою. Це стане твоєю отрутою, Творець. І в травневий не жук, а вечір.
Свічки воїнам ставив про пам'ять. А марш звучав на фанфарах фанерних труб. Ти не
упевнений, що цей зруб. Уявляєш? Або, може, Сонце погано зайшло за себе.
Навколо осі й не до моря - безпорадний. Поза озером своєї глибини марно
бовтатися. У піску рівно пустеля, як у твоїй голові. Перевернутою мастю.
Час не ставить хрести. Ти на собі сам або на інших. Цією нехитрою маніпуляцією сам собі питання. Сам журавлів за журавлиною. І сенс?
Ти вмивав руки, а вони тебе про знайомого. Значить пам'ятаєш, як у горлі комом і не за
планом. На цьому аероплані тільки задихатися, а ти не чуєш. Цей запах
згорілої просфорки і воску. У левовій пащі може і є відповідь, але вона не
безпечна. А байдужий радше, ніж ліхтарі. І фотографії старі, як твоє життя.
У цій історії немає палаців, торговців і двірників. Є тільки чаші терезів і
безпам'ятний сон альбатроса в літню ніч.

Emisveppy

Подобається

#1108 в Сучасна проза

У тексті є: філософія, всесвіт, божевілля

Відредаговано: 14.06.2024

Додати до бібліотеки

Поскаржитись