це твій квиток у нещасливе майбутнє. загорнутий не то калачем, не то рогаликом.
так болісно ізмиває на кожній складці поворотом і відблиски. косо відбиті від
Дзеркала в Місяці. легше не стане. так говорили і так писали, так розписалися,
підписуючи вирок. розумієш?
до чого ти прагнув? чого хотів домогтися? ось твій квиток у нікуди. лети.
у безсонній непроглядній ночі плАчу. молися. раптом молитва перемолотиться на кавові
зерна і стане твоїм Феніксом. а може й ні. дим скоса ладаном, а ти все в
сінях та в передбаннику спідлоба поглядаєш. не на потяги і не на Марс. не в Англію
і не в Чехію. всередину себе. у нікуди. за ґрати. ось твій квиток.
покосилася глиниста клавіатура і бурмоче. тріщини просять очима опуклими й
різнорідними почекати. а ти не чекай.
я підштовхнув тебе в прірву