Атмосфери

26

обіграв небезпечну брехливу маску. ожиною в Дзвоні цвіт. а вона посміхнулася єхидно. в
світлі ліхтарів ці клоунські гримаси ще страшніші. ще і ще. їздити необхідно не
по ночі, а так. до пори світанок. розстеляються плечі Гір і Степів під зміненим
небом. так не було б тебе, якби не зловтіха під ним, прекрасним. образи
йшли вдалину, а ти лежала на дорозі в степ, не в силах піднятися. пам'ятаєш?
маска єхидно усміхнулася знову. примушує повторюватися одне й те саме. тут немає
тепла, не зігріє крижана шафа бездушного подорожнього. тільки лід. у цій кривій
усмішці.

Emisveppy

Подобається

#1350 в Сучасна проза

У тексті є: філософія, всесвіт, божевілля

Відредаговано: 14.06.2024

Додати до бібліотеки

Поскаржитись