25

код у голові закотований. знайомий початок лише здається таким, коли не є.
стелі високі й закопчені. тільки він - маленький. власній пам'яті пам'ятник.
у якій більше кратерів, ніж у Місяці. яка світить на дні безбарвного озера
нічної сліпоти. Колихалися кущі в темряві. коротше, ніж ясельний дзвін, і довше, ніж
брехливий обід. від того лінь писати йому, що мозолі на пальцях. відчуваєш
квінтесенцію в цій невільній поезії? чи квінти, паралельні?
у заспаних совиних очах відбилося безлике небо. начебто немає потреби. мохи
там, зеленіють. тому що день.
йдуть похмурі пісні русалок і запах гниючої картоплі туди ж. куди ніч.
ніч втомилася відводити мої сни. знову знайомо, чи не так? чи Оле Лукойє забув
промурчати свою казку або переродився Лебедем без одного крила чи з ним.
безпека тільки там, де не ночують сови.
незавершеністю пахне сира земля і стара сукня бабусі. із 38-го.
шифр? ні. кіт.
лапу гризе і виє на місяць. не вовк. не брат. і не робота.
бездушний, безоглядний і неосмислений. у голові закоти... ді...
у голові голоси. галасують і не хочуть давати спокійної течії думок. як річка в
тумані. не має сенсу число і дата, якщо твоя музика вся в мандатах і
мандаринах. підворот загорнутий у під'їзді, а в старовинному поїзді поїхав. бувало й таке.
у голові шумить водоспад. виразно чую злиття кожного птаха безбарвної гармонії.
не вистачає септакордів.
у голові перекладається самвидав. старий, іржавий - потрісканий і нікому не потрібен.
твій. саме цієї зими для того народиться ліхтар, щоб згаснути.
очікування обривається. обливає палаючою смолою і стріляючим каменем. як нова idea
- fix. Берліозом заслухався, а потім облизнувся. код?
у голові - порожнеча