3

це було у квітні 15-го року. можливо і 1915. думки кружляли над головою туманом і плачем горлиці. за кожною пасткою стоїть свій лейтмотив. так говорили вони. вони називають це маячнею та галюцинаціями, а для нас це все. що є в кишені та за кишенею. і в тумані.

ранок 15-го року. я не пам’ятаю, чи ромашковий чай, але щось було розлито на затхлу скатертину старої. тобі б книги писати. і ти туди ж?... 

15-й рік передзвоном б'є по моїх занудьгувалих по звуках мембранах всередині очей. і венах. що зміїсто проступають над набряклою шкірою кожної думки. як говорили вони. позбавленої сенсу. от.

симфонії тоді ще пахли хлібом з печі. а мій острах залишитися таким не народився або вже атрофований. Зрештою, фільтри також згасають, коли приходить їх час. 

затхлий вечір 15-го. осінь. весна. в тролейбусі попід стелею зібрався добрий моток думок. або недобрий. розторопшею їх брати треба було. 

крокодилів у підземних шляхах ще не було? чи були в легенях? 

так, так, у твоїх прокурених легенях. друг ненародженим помер. знак? 

15-й рік. тоді ми жили в пеклі - так скажуть старі. і цей старий вже я. замшавілий чи недобрий?

ворони, ворони ... любив і буду любити. як дихає пес. вулканом. 

стукіт у лобове скло ілюзії в підводному човні. це не ти. і не я. ти мене зрадила? або просто пішла, тому що так треба?... 

потрібно вчитися. виправляти з любов’ю. піклуватися. бути Свепічком. Емісвеп. Емісуп. Емікокс*. скільки там ще було імен? Меш*... не пам’ятаю. Непорозуміння з самим собою. от що сталося. так звучить мій вирок.