Психологиня зробила декілька фото тих істот.
Вона вже прийшла в кімнату , почала роздивлятися, редактувати нові зображення . В альбом з Антарктиди входить більше 200 фотографій. Хоча тут перебуває не більше місяця.
- А це вже несподіванка , як ти гадаєш , люди можуть бути такими.... Великими ? - Трясучим голосом тихенько запитала Лінда у нової подружки.
Візна підійшла, а потім роздивлялася світлину декілька хвилин, лице червонішало , дівчинка без перестанку бігала очима з одного кутка ноутбука в інший. Через деякий час нарешті набралася сил:
- Ти шо, звісно ні! Слухай, нам треба бігти до комітету з вивчення природи, подивись на ці очі … А отой взагалі має п’ять пальців! А на зріст такий здоровенний...- це було проорано з ноткою хвилювання у голосі
*
- Доброго дня , нам терміново потрібно підійти до професора Лемі
- Не можна , він сильно зайнятий - не відриваючись від свого явно дорогого ноутбуку сказала стара пані на стойці з реєстрацією
Дівчата вирішили не чекати , а то якщо ці монстри підуть до міста та всіх з’їдять ? Ні , такого їм точно не треба
- Давай швиденько , вона вийшла зі столу - прошепотіла Візна.
#1583 в Молодіжна проза
#663 в Підліткова проза
#1318 в Фантастика
#366 в Наукова фантастика
Відредаговано: 04.11.2023