Глава 4

- Ви можете розповісти, що сталося із планетою Малуною?
- Це було так давно, чому це вас цікавить?  – перепитав Фрігус.
- Ну що ж, коли це секрет.  – Ася байдуже знизала плечима, хоча насправді їй треба було розуміти, що зараз говорять про це.
- Ні ні.  Це не секрет.  Є кілька варіантів цієї історії.  Найпоширеніша, що правляча королева, ім'я її згоріло разом із планетою, була настільки жадібна і жорстока, що сама знищила свою планету, щоб вона не дісталася нікому.
- А хто на неї посягав?
- Кажуть, якісь монстри, які лізли із чорної дірки, але це з офіційної історії вирізали.  – відповів професор.
- А ви це звідки довідалися?  – уточнила дівчина.
Нікс Фріман усміхнувся подібному нахабству, але відповів.
– Я вивчав архіви у нашій бібліотеці.
– А яка друга версія?
- Що королева врятувала мешканців та інші планети, підірвавши свою Малуну.  Про це говорять усі безсмертні.  - Нікс Фрігус подивився на дівчину і задумався, чи можна їй про це розповідати.  – Я член Ради Космусу, куди входять і представники від безсмертних.
- Ви найвпливовіша людина.  – простодушно посміхнулася Ася.  Хоча в душі закипала купа запитань.  «Чи можна вірити Фрігусу?  Кому можна вірити?  Як вибратися із цієї петлі?  Якщо він той, за кого себе видає, можливо, він їй допоможе?»
- Виходить, безсмертні заявляють, що королева врятувала планету?  - Запитала Ася.
- Так.
- А ви як думаєте?
- Я можу тільки здогадуватись, юна леді.  Я довго вивчав це питання у архівах.  Думаю, вона врятувала нас усіх.
- Будьте у цьому впевнені.
Нікс Фрігус  усміхнувся Асі.  Вона йому подобалася своєю прямотою та сміливістю, а її перемозі над відьмами у лісі вже складали байки за класами школи Фортіса.
- Ви не могли б мені допомогти?  - Запитала Ася.
- Думаю так.
- Проведіть мене до архіву Королівської бібліотеки.  - Попросила його вона.
- Насправді, це не так просто.  Вхід тільки через перепустку, найсуворіший контроль.  Там зберігаються найдавніші та найпотаємніші знання з усієї галактики.  Але я думаю зможу це влаштувати, якщо ви розповісте, навіщо вам це.