Зла, бездушна, жорстока, лиха, безжальна... Загалом так люди описують її. Малосердну мешканку лісу. Астрея... Виконувачка бажань, чаклунка, лиходійка, відьма, провидиця, лісова примама, вигадка... Багато як її називають, для кожного вона є різною. Хтось у неї є постійним гостем, а хтось - боїться пройти близько її лісу. Бо за здійснення твого бажання, вона попросить те, що сама забажає потрібним. Ходять чутки, що одного дня хлопець забажав у неї усе золото, що існує в світі та вона перетворила його на золоту статую. Бажання хлопця було виконано, але не такии шляхом, яким він хотів озолотитися.
Люди, які ходили до неї, кажуть, що чаклунка з лісу має величезні роги, вуха як у слона та ріст ліліпута, що вона синього кольору як смурфік. Хоч це все й чутки, але люди звикли вигадувати про неї різні небилиці. Ось одна з них: що чаклунка полюбляє ласувати новонародженими немовлятами. Що тільки не вигадували про неї, але вона лише одним своїм поглядом може змусити змовчати усіх мешканців світу. Лісова чаклунка була привабливою красунею, дівчата були готові віддати душу за її красу. Деякі вважали її богинею і навіть молилися та поклонялися їй. Часто робили приношення до її лісу. Були такі божевільні, що благали провидицю вбити їх, бо померти від її руки, вони вважали це вознесінням вище хмар.
Астрея була величною. Люди, які були безстрашними, приїжджали до неї з інших селищ та міст. Вони прагнули побачити її, лісову фею.
Проголосивши її ім'я, кажуть, що можна було призвати її та накликати біду, попросту тривожачи її. Тому більшість страшилися навіть думати про неї. Такою могучою вона була.
Лісову чаклунку звикли вважати жорстокою, злою, безжальною, але під жорстокістю ховалась справеливість; під злістю - моральність та порядок; під безжальнивством - чиста моральна непорочність. Астрея уособлювала справедливість та мораль у всьому. Вона всього лиш була віддзеркаленням кожного. Людина, що приходила до неї, бачила в ній віддзеркалення самого себе: найпотаємніші свої бажання, жорстокість, злість, аморальність, єгоїстичність. Бачачи своє віддзеркалення в чаклунці, люди почали вважати її такою. Вони не розуміли, що чаклунка є дзеркалом для них, що дивлячись на неї - вони бачать себе.
Люди безбожні, негідні, черстві та єгоїстичні створіння, які звикли, що їм уседозволено. Тому існувала чаклунка, яка підтримувала баланс гармонії у всесвіті, за що її і вважали такою, яким був народ насправді.
Вона мешкала в темному лісі. Астрея вміла розмовляти з тваринами, тому вона швидко знаходила з ними мову. З людьми було важче знайти мову та вона і не намагалася. Бо завжди від неї хотіли тільки одного: щоб вона виконала їхнє бажання. Не у всіх вистачало хоробрості завітати до неї, будь-чого від неї можна було очікувати. Відьма, яка може накласти прокльон не тільки на тебе, а на усю твою сім'ю. Зачарувати тебе. Вбити чи перетворити на свою ручкову тваринку.