Астрономи України

Глава 13

Астрономи України

Пройшло майже 8 тисяч років після появи на Землі прибульців з планети Фаетон. Давно зникли древні шумери, але гени анунаків залишились в декого з представників землян. Трипільці-словени стали  поляками, чехами і українцями, а їхні науковці впритул наблизились до розгадки таємниці астероїда 16 Психея.

19 лютого 1937 року в місті Миколаєві народився Клим Іванович Чурюмов четвертий з восьми дітей. Батько загинув на фронті Другої світової війни, розв’язаної фашистами Гітлером і Сталіним спільним нападом на Польщу. В 1949 його родина переїхала до Києва. Клим Іванович після закінчення Залізничного технікуму, поступив на фізичний факультет Київського державного університету імені Т. Г. Шевченка, спеціальність фізика-астрономія. Далі були кандидатська і докторська дисертації, вчене звання професора київського національного університету і відкриття комети Чурюмова-Герасименка. Це відкриття прославило його і зробило відомим на весь світ. Але головним здобутком Клима Івановича була його школа молодих талановитих фізиків-астрономів. Чутливий педагог і психолог, він дозволяв своїм учням висловлювати найфантастичніші ідеї та не давив на них консервативними догматами тогочасної науки. Під його керівництвом два талановитих студента стали докторами фізико-математичних наук і очолили кафедри в університетах Києва і Вінниці. Звали їх Володимир Висоцький і Володимир Солонинко. Вони були майже ровесники з різницею в шість років і були блискучими математиками, а їх об’єднувало новаторство у вирішенні складних фізичних задач. Два Володимира часто зустрічались на різних конференціях, сперечались в наукових публікаціях, аж раптом прогримів грім – відкриття холодного ядерного синтезу Мартіном Флейшманом електрохіміка з Великобританії. Науковий світ розколовся на два ворогуючі табори: більша частина нещадно критикувала Флейшмана, а друга без зайвих суперечок почала перевіряти результати експерименту і  розробляти відповідну теорію. Досить швидко обидва Володимира незалежно один від одного прийшли до висновку: холодний ядерний синтез існує і є основою утворення всієї оточуючи нас матерії. Між ними зав’язалась жвава дискусія.

- Вітаю вас, пане Висоцький. – Це Солонинко вас турбує. – Від вашої математики в останній статті про можливість холодного ядерного синтезу навіть у біологічних об’єктах в мене голова пухне.

- Що, злякались математики, пане професор, - засміявся Висоцький. – Це тільки початок. Далі я опублікую нові дані своїх експериментів з розрахунками, так що бережіть голову.

- А що там з цим італійцем Россі і його відкриттям? Вашу статтю в Україні здається так ніхто і не помітив.

- Але ж ви прочитали і розумієте що з фактами експериментів незалежної комісії по ядерним трансмутаціям нікелю сперечатись неможливо, а те що український науковий світ став в позу страуса – голову в пісок, то це не моя проблема. Добре, що хоч не цькують, як того нещасного Мартіна  Флейшмана. Він повторює долю Галілея, якого інквізиція посадила до в’язниці за його відкриття.

- Мені професор Чурюмов передав фотокопію щоденника ймовірно Вікентія Хвойко з розшифровками знаків Кам’яної могили. В ньому описано вибух Фаетону і прибуття прибульців-анунаків до племен трипільців та шумерів. Це просто фантастика!

- Цікава інформація, хоча й дискусійна. Перешліть мені фотокопії.

Так в наукових суперечках астрономів створювалась струнка теорія, яка зможе забезпечити Людство невичерпним джерелом енергії, але несла в собі і величезну загрозу повторити долю Фаетону. Вирішальним для створення наукового  товариства стала поява ще одного фізика на ім’я Леонтій з розробленими ним моделями елементарних частинок. Картина виникнення і побудови Всесвіту ставала все досконалішою, хоча публікації «Виникнення Землі, Сонця, Галактики», «Нова теорія ефіру та гравітації» залишились непоміченими в науковому світі.

Важливим чинником розповсюдження інформації про громадську організацію «Українська академія інноваційних технологій» стали публікації в університетському журналі «Астрономія і сьогодення». Сміливість кафедри фізики цього університету просто вражала: хто б міг насмілитись посперечатись з постулатами Ейнштейна, що швидкість світла в космосі не однакова і є наявність неоднорідного за густиною ефіру біля великих гравітаційних мас зоряних скупчень.

Тривали дискусії щодо не зрозумілих артефактів, залишених нібито прибульцями з іншої планети.

- Що ви думаєте про величезні зображення тварин в пустелі Наска в Перу, які можна бачити лише з великої висоти, пане Висоцький? – Запитує Солонинко.

- Звичайно, це наштовхує на думку, шо це посадкові знаки якогось аеродрому, але важко уявити, що це було зроблено для прибульців з іншої планети, але з якої? Марс мертва і холодна планета, Венера занадто гаряча і залишається тільки Фаетон, що колись теоретично існував, хоча він мав би бути ще більш холодним ніж Марс.

Щоденник Вікентія Хвойко пояснив, що життя на планеті Фаетоні було цілком можливим.