Марс

Глава 3

Марс

Через тиждень вірогідність зіткнення Марса з великим уламком Фаетону склала 97%. Сумнівів більше не залишилось: все живе на планеті загине. Фаетонці не втрачали часу і практично все було готове до термінового старту. Запас води, водневого палива, провізії вистачало на 5 місяців польоту до Пангеї, де на них очікував Ан. Мардук розумів неминучість катастрофи, але все відкладав старт. Він хотів залишити на  Марсі для майбутніх поколінь, якийсь знак, що тут жили розумні істоти. Він взяв одну з віман і почав обліт поверхні Марса, намагаючись знайти скелю, на якій можна буде встановити послання майбутнім мандрівникам в космосі. Зіткнення 100 кілометрового уламка на великій швидкості призвете до страшного вибуху, який нагріє атмосферу до 500 градусів, вода випарується і атмосфера стане розрідженою. Пробудяться вулкани і лавові потоки спалять все живе. Витримати таку катастрофу з невеликими пошкодженнями може лише базальтова скеля. Раптом Мардук помітив гірське плато схоже на обличчя. Він підлетів ближче і обличчя зникло, але піднявши віману вище, обличчя знову з’явилось.

- Якщо тут трохи попрацювати лазерами, то обличчя на базальті буде чітко видно з космосу, - подумав Мардук. Повернувшись на базу він зібрав всю команду фаетонців і запропонував свій план.

- Це дуже ризикована справа, - заперечим Шаман. Часу у нас залишається дуже  мало. Ми маємо максимум три доби.

- Все ж можна спробувати, - сказав Тешуб. - Шкода покидати Марс, не залишивши жодної згадки про нас.

- Тоді не втрачаймо часу, - підсумував Мардук. – Шаман розробить комп’ютерну програму керування сімома лазерами з висоти 35 кілометрів і визначить час, щоб  безпечно покинути планету.

Наступного дня всі сім віман вже летіли до базальтового плато. З висоти було добре видно обличчя, схоже на старого фаетонця і потрібно було лише додати окремих деталей. Два дні лазери плавили базальт і обличчя ставало все чіткішим, але часу залишалось все менше. І ось настала мить розтавання з Марсом. Всі сім віман полетіли в бік центральної зірки, щоб вийти на орбіту Пангеї.  Мардук надіслав останнє послання Ану:

- Ми стартували, чекай на нас.

Коли вони вже були на відстані 150 тисяч кілометрів, в Марс врізався уламок Фаетону. Він пробив планету  майже до ядра. На протилежній стороні утворилась гора висотою 30 кілометрів, по всій поверхні пішли гігантські тріщини, вибухнули сотні вулканів, а атмосфера розчинилась в безодні всесвіту. Марс покрився чорною хмарою пилу і майже перестав відбивати світло. Орбіта його змінилась, а позаду з’явився хвіст, немов у комети. Тепер ця планета була пустелею.