Глава 15

Після років конфліктів, політичних інтриг і боротьби за владу, Астелія остаточно втратила свою цілісність. Країна, яка колись прагнула стати зразком для інших, розпалася на частини під тиском внутрішніх протиріч, зовнішніх конфліктів і нездатності утримати баланс між своїми регіонами.

Розпад держави

На мирній конференції, скликаній у нейтральному місті Кармель, міжнародні лідери та представники різних астелійських регіонів дійшли до висновку, що подальше існування Астелії як єдиної держави неможливе. За столом перемовин вирішили розділити країну на кілька самостійних утворень:

1. Північна Астелія — індустріалізований регіон, що зберіг частину інфраструктури та розвинену економіку. Його лідери обрали шлях нейтралітету, заявивши, що будуть співпрацювати з усіма країнами, щоб відновити стабільність.
2. Східна Астелійська Демократична Республіка (САДР) — офіційно визнана незалежною державою, зберегла соціалістичну модель управління, яку підтримували місцеві громади.
3. Бугунландія — аграрний регіон, який вирішив стати автономним королівством із традиційною монархією, керованою місцевими аристократами.
4. Західний Союз — кілька міст і регіонів, що тяжіли до Європи, об’єдналися у федерацію для збереження торгівлі й співпраці з ЄС.

Наслідки для світу

Розділ Астелії викликав змішані почуття у світової спільноти. Деякі бачили в цьому шанс на стабільність, інші вважали це поразкою, яка залишить регіон у хаосі. Проте найбільший ефект відчули самі люди, які були змушені пристосовуватися до нових кордонів, валют і законів.

Доля героїв

Марічка, яка повернулася напередодні мирної конференції, вирішила залишитися в Північній Астелії, працюючи над програмами відновлення для простих людей. Її наполегливість стала символом того, що навіть у найтемніші часи можна знайти світло.

Олександр І зник із публічного життя, залишившись у вигнанні. Чутки ходили різні: хтось казав, що він шукає способи повернутися до влади, інші вірили, що він усамітнився, аби написати мемуари.

Андрій Скоропадський і європейські лідери святкували свій успіх, але й вони зіткнулися з критикою за те, що замість допомоги сприяли розпаду країни.

Заключення

Астелія більше не була тією великою мрією, яку уявляли її засновники. Але кожна нова держава, що виникла на її руїнах, отримала шанс розпочати нову історію. Чи буде вона успішною — покаже лише час.

І так закінчується історія великої імперії, яка одного разу могла стати центром світу, але зрештою стала уроком для наступних поколінь.