Глава 13

Олександра І було скинуто в один з тих моментів, коли країна більше не могла терпіти його бездіяльність та підкорення інтересам інших держав. Поступово ситуація в Астелії стала все більш напруженою. Протести наростали, і народ, розчарований політикою свого правителя, готовий був йти на рішучі кроки.

Зміна стала неминучою, коли після чергового виступу Олександра І, в якому він знову запевняв, що країна розвивається завдяки європейському контролю, люди вийшли на вулиці у знак протесту. Це вже була не просто демонстрація невдоволення, а справжній народний рух, який не хотів миритися з подальшою втратою незалежності.

Все почалося зі звичайного протесту в столиці. Люди зібралися, вимагаючи відставки короля, але навіть тоді Олександр І не міг визнати своїх помилок. Він наказав силовим структурам розігнати натовп, але це лише збільшило напругу. Протести переросли у заворушення. Масові вуличні бої розгорілися по всій країні, адже люди більше не могли терпіти таку ситуацію.

Інші політичні сили побачили, як швидко народ об'єднався і почали підтримувати протестуючих. Олександр І опинився в оточенні своїх противників і не зміг знайти жодної підтримки серед військових або навіть серед своїх найближчих радників. Як показала історія, міць народу може подолати будь-яку владу, навіть королівську.

І ось у одну з критичних ночей, коли протестувальники вийшли на головні вулиці столиці, Олександр І був змушений зрозуміти, що його час на престолі закінчився. Він спробував втекти, але, не знайшовши притулку серед своїх союзників, врешті-решт був захоплений і арештований. Його арешт став символом кінця епохи, що принесла країні лише руйнування та підпорядкування.

Відставка Олександра І стала перемогою для простих людей, які, на кінець, відчули, що їхній голос має силу. Тінь на троні більше не мала влади, і країна почала новий етап свого існування, де народ був готовий сам визначати свою долю без зовнішнього втручання.