Астелія потрапила у дуже складну ситуацію. Виявилось, що Олександр І вже не мав реальної влади. Він був монархом, але все, що він говорив і вирішував, не мало значення. Насправді, все вирішували європейські лідери, а сам Олександр був лише фігурою на троні.
Але найгірше було те, що навіть серед людей, яких Олександр вважав своїми союзниками, почала проявлятися зрада. Один із його найближчих радників, Василь Артеменко, насправді давно мав власні плани. Він почав діяти так, щоб забрати владу собі, і навіть хотів здійснити переворот.
Поки Олександр намагався тримати ситуацію під контролем, більшість його наказів ігнорували. Ті, кому він довіряв, все більше відходили від нього, намагаючись вирішувати справи за спиною. У цей момент почав з'являтися новий рух опору. Молоді люди, які були готові боротися за незалежність Астелії. Вони хотіли створити країну, де не було б місця зраді та корупції.
Та навіть серед цього руху були зрадники. Василь Артеменко, як виявилось, вже вів переговори з європейськими лідерами, щоб забезпечити своє місце у новій системі. Для нього Астелія була лише можливістю отримати більше влади. Він не хвилювався, хто буде правити, головне — щоб він був при владі.
З цього почалась велика боротьба за майбутнє країни. Люди, які хочуть змін, почали виходити на вулиці, а Олександр І все більше розумів, що йому доведеться боротися не тільки за свою країну, але й за своє місце в історії.
Відредаговано: 16.12.2024