Глава 3

Марічка не могла залишити все як є. Вона відчула, що за смертю Радомського стоїть щось більше, і вирішила докопатися до правди. Кожен момент здавався вирішальним, і чим більше вона думала, тим більше переконувалася, що все це не випадковість.

Наступного дня вона зустрілася з Олексієм, старим другом Радомського, який працював в університеті. Він підтвердив, що Радомський останнім часом займався чимось дуже важливим і таємним. Він вивчав стародавні тексти, які могли змінити все, що відомо про історію, і навіть розповідав, що знайшов щось шокуюче — записи про потужні сили, приховані від людства.

— Він знайшов щось важливе в архівах, — сказав Олексій, нервово поглядаючи навколо. — Це стосувалося стародавніх цивілізацій і таємних знань, які були втрачені століттями. Вони могли мати величезне значення для майбутнього людства.

Марічка згадала записи в лабораторії — «Гранда», «шлях», «фінал». Вона зрозуміла, що ці архіви можуть бути ключем до розгадки, і що це її шанс розкрити правду.

— Я знаю, де він міг заховати ці записи, — додав Олексій, наче вагаючись. — Це місце давно закрите для сторонніх, але я можу допомогти знайти вхід. Але будь обережна, Марічко. Те, що Радомський знайшов, може бути дуже небезпечним.

Марічка відчула, як серце б’ється швидше. Вона розуміла, що тепер не можна відступити. Вона не могла зупинитися, навіть якщо це означало зануритися в небезпечну гру з силами, яких вона не могла передбачити.