"Роки "

РОЗДІЛ: «СПАДКОВІСТЬ: НОВІ ПРАВИЛА ГРИ»

Місце дії: Велика тераса будинку Макса та Аліни, звідки видно вогні вечірнього Хмельницького. Навколо — галас, запах м’яса на вогні та фірмовий сміх «старих друзів».

Хто з ким: Оновлені долі

Назар та Катя: Це найбільш обговорювана пара клубу. Колишній «розбишака» Назар та тендітна Катя, яка після травми стала ще сильнішою. Назар тепер — головний скаут Академії (шукає таланти по всій Україні), а Катя — власниця елітної студії реабілітації. У них росте син Макс-молодший (18 років), такий же швидкий, як батько, і з такою ж волею до життя, як у матері.

Влад (Стіна) та Мар’яна: Влад знайшов своє щастя не в спорті. Мар’яна — волонтерка та власниця притулку для тварин. Вона — єдина, хто може заспокоїти цього велетня одним поглядом. У них двоє доньок-близнят, які займаються гімнастикою.

Єгор та Христина: Єгор одружився з Христиною — талановитою архітекторкою, яка, власне, і спроектувала нову будівлю Академії. Вони — дуже спокійна та виважена пара, яка виховує сина-шахіста (який, проте, ідеально бачить поле у футболі).

Макс та Аліна: Незмінні капітани своєї сім'ї. Їхня донька Мілана — головна гордість і водночас «головний біль» Макса через свій незалежний характер.

ВЕЛИКА СЦЕНА: «ВЕЧЕРЯ ЧЕМПІОНІВ»

На терасі панує справжній хаос. Петрович сидить у кріслі, тримаючи на колінах малюка Єгора, і повчає Назара:

— Назаре, твій малий знову намагався обіграти трьох захисників на одному квадратному метрі! Катя, ну скажи йому, футбол — це пас, а не сольний концерт!

Катя сміється, підходячи до столу з тацею домашніх пирогів:

— Петровичу, він у Назара такий. Поки лобом стіну не прошибе — не заспокоїться. Назаре, йди допоможи Владу з вогнем, а то вони там з Мар’яною вже про собак заговорилися, про м'ясо забули!

Влад і його дружина Мар’яна дійсно стоять біля мангала. Влад, величезний і спокійний, обіймає тендітну Мар’яну, яка щось емоційно розповідає про нового врятованого лабрадора.

— Владе, — вигукує Макс, підходячи до них. — Якщо ти притягнеш у роздягальню ще одного собаку, Аліна нас обох виселить на стадіон!

Аліна підходить до чоловіка, обіймає його за талію і посміхається:

— Якщо це буде вівчарка, яка буде ганяти ледарів по полю — я тільки «за».

Раптом музика стає тихішою. До центру виходить Мілана та Макс-молодший. Вони переглянулися.

— Так, — Макс (Кеп) відставляє склянку з соком. — Я знаю цей погляд. Назаре, Катю, йдіть сюди. Схоже, зараз буде «офсайд».

Мілана робить крок вперед:

— Тату, дядьку Назаре, мамо Катю... ми хотіли сказати. Ми з Максом отримали запрошення на навчання в Англію. Обоє. Але... ми вирішили залишитися. Ми хочемо підняти «Арсенал» у Лігу Чемпіонів тут, у Хмельницькому.

На терасі стає тихо. Навіть Петрович припинив бурчати. Назар дивиться на Катю, та ледь помітно киває, витираючи сльозу радості. Макс підходить до доньки, а потім до сина свого найкращого друга.

— Знаєш, Назаре, — каже Макс, дивлячись на друга. — Колись ми з тобою фури розвантажували і мріяли просто про нові бутси. А тепер наші діти відмовляються від Лондона заради нашого стадіону.

Назар підходить, міцно тисне руку синові, а потім обіймає Макса.

— Значить, ми все правильно зробили, Кеп. Катя була права — ми збудували не просто клуб, ми збудували дім.

Єгор зі своєю дружиною Христиною піднімають келихи:

— За нове покоління! За Мілану та Макса! За те, що «Арсенал» — це назавжди!

Фінальний акорд:

Сонце остаточно сідає за горизонт. Стара гвардія сидить за столом: Макс і Аліна, Назар і Катя, Влад і Мар’яна, Єгор і Христина. Вони згадують, як колись Вершинін ганяв їх по кар'єру. А на полі стадіону, який видно з тераси, двоє молодих людей — Мілана та Макс-молодший — під світлом місяця пасують один одному м'яч.

Історія зробила повне коло.

РОЗДІЛ: «СПАДОК ПІД ЗАГРОЗОЮ»

Атмосфера: Субота. Велика толока на старій базі, яку команда вирішила власноруч відновити під музей «Арсеналу».

Сцена 1: Робочий ранок

На території панує шум. Влад, засукавши рукави, разом із Мар’яною розчищають сад навколо корпусу.

— Владе, обережно з тією яблунею, її ще Петрович садив! — сміється Мар’яна, відтягуючи вбік чергового врятованого пса, який намагається поцупити рукавиці Влада.

Влад, такий же мовчазний і надійний, просто усміхається:

— Мар’яш, я її не зламаю. Я просто хочу, щоб наші дівчата восени могли їсти яблука там само, де ми колись ховалися від Вершиніна.

Єгор та Христина стоять біля входу з рулонами креслень. Христина, поправляючи окуляри, показує Єгору на фасад:

— Тут буде скляна стіна, Єгоре. Щоб кожен перехожий бачив кубки.

— Головне, щоб вони бачили не кубки, а імена тих, хто їх здобув, — додає Єгор, обіймаючи дружину.

Сцена 2: Кухня Назара та Каті

У літній кухні Академії господарює Катя. Вона готує величезну каструлю борщу на всю компанію. Поруч Назар намагається непомітно поцупити шматок м’яса.

— Назаре, руки! — Катя жартома б’є його рушником. — Ти вже не нападник, якому треба багато калорій, ти солідний скаут!

— Катюш, я скаут, якому треба енергія, щоб наздогнати твого сина! — Назар притягує її до себе і цілує в щоку. — Ти ж бачила, що він творить на тренуваннях? Він же Мілані проходу не дає, все намагається довести, що він кращий.

— Весь у батька, — зітхає Катя, але в її очах — безмежна гордість. — Тільки б вони не пересварилися через те лідерство.

Сцена 3: Велика розмова на полі

Макс (Кеп) стоїть у центрі поля, де Мілана та Макс-молодший відпрацьовують штрафні. Раптом до воріт під'їжджає знайоме авто — це Аліна. Вона виходить із машини, і по її обличчю Макс розуміє: щось сталося.

Всі кидають роботу і сходяться до центру поля.

— Що трапилося, Аліно? — Макс бере її за руки.

— Нам відмовили в реєстрації дитячої академії на наступний сезон, — голос Аліни тремтить від обурення. — Хтось викупив борги старої міської ділянки, на якій стоїть наш стадіон. Вони хочуть виставити нас на аукціон.