— «Повернення Короля»
Перон залізничного вокзалу Хмельницького.
Ранок. На пероні аномальна кількість людей. Весь склад «Арсеналу» у нових спортивних костюмах Вищої ліги, група черлідерок у повному складі з помпонами, Дядя Ваня з величезним плакатом: «МИКОЛАЙОВИЧУ, ВІТАЄМО ВДОМА!».
Поїзд зупиняється. Виходить Андрій Вершинін. Він виглядає відпочилим, хоча ще трохи спирається на стильну тростину. Його зустрічає Олена з теплим поглядом.
Хлопці підхоплюють тренера на руки (обережно, пам'ятаючи про ногу) і починають скандувати його ім'я. Хмельницький вокзал здригається від криків радості.
Роздягальня. «Що ми накоїли».
Вершинін заходить у роздягальню. Вона вже не та обшарпана кімната — тут зробили ремонт, нові шафки, сучасне обладнання. Він збирає хлопців у коло.
Вершинін: Ну, розповідайте, як ви тут без мене не розвалили стадіон?
Хлопці починають перебивати один одного:
Ден: «Тренере, я став зіркою Тік-Току, тепер на матчі приходить ще більше фанаток!»
Влад: «Ми ледь не побилися з київським "Динамо-2" на товариській грі, бо вони обзивали нас провінцією».
Макс (Кеп): (стає серйозним) «Тренере, було важко. Мерія знову намагалася вставити палиці в колеса після арешту батька. Ми самі організовували збори, самі тренувалися... але нам не вистачало дисципліни. Вища ліга — це інший рівень, нам потрібні руки».
Несподіваний асистент. Повернення Петровича.
Вершинін посміхається і відчиняє двері тренерської. Звідти виходить Петрович — той самий старий тренер із першої серії, з якого Макс колись кепкував. Він виглядає інакше: підтягнутий, у фірмовій куртці «Арсеналу».
Вершинін: Хлопці, знайомтесь — мій перший асистент і людина, яка знає вас з дитинства . Петрович повертається. Тепер він буде відповідати за вашу витривалість, а я — за стратегію.
Макс: (підходить до Петровича, простягає руку) Пане тренере... Вибачте за те, що було колись. Ми тоді не розуміли, що таке команда.
Петрович: (міцно тисне руку) Забудь, Кеп. Тепер я з вас таку "гречку" зроблю, що ви будете літати по полю 120 хвилин без перепочинку!
Тренування: Синтез поколінь.
Перше спільне тренування.
Петрович ганяє хлопців «старими методами»: біг по сходах трибун, віджимання в багнюці.
Вершинін стоїть поруч із тактичною дошкою, пояснюючи схеми гри проти грандів Вищої ліги.
Черлідерші: Катя тепер не просто танцює, вона — помічник тренера з розтяжки. Вона показує гравцям вправи з йоги, щоб вони були гнучкішими. Це виглядає кумедно: величезний Влад намагається повторити граційні рухи Каті.
Особисте життя: Нові виклики.
Вечір на набережній.
Макс і Аліна: Вони обговорюють майбутнє. Максу пропонують контракт у київському клубі з великими грошима, але він вагається.
Вершинін і Олена: Вони нарешті вечеряють у ресторані, не говорячи про травми. Але Андрій зізнається, що реабілітація була важкою, і він боїться, що не зможе витримати темп Вищої ліги.
Єгор і Катя: Катя готується до свого першого великого виступу після травми на відкритті сезону.
Грізний дзвінок.
У тренерську заходить директор клубу. Обличчя в нього бліде.
Директор: Андрію, прийшов календар ігор. Наш перший матч у Вищій лізі... проти чемпіона України. Гра на виїзді. В Києві.
Макс: (чує це, заходячи в двері) Ну що, пацани... Подивимося, чого варті вантажники з Хмельницького в столиці!Сценарій: — «Київський вояж»
Тренування: «Метод Петровича»
Стадіон затягнутий ранковим туманом. Петрович свистить так, що прокидаються навколишні будинки.
Тренування: Гравці бігають у жилетах-обтяжувачах. Петрович запроваджує «систему штрафів»: за кожне зайве торкання м'яча — 10 віджимань.
Вершинін спостерігає збоку. Він і Петрович сперечаються: Вершинін хоче грати в європейський пас, а Петрович наполягає на «бетонному» захисті.
Влад (Стіна) стає жертвою Петровича: «Ти захисник чи балерина?! У Вищій лізі тебе з м'ясом з'їдять! Рухайся!».
Черлідерші: Дівчата готують новий номер для виїзду, Катя відпрацьовує складне сальто — вона хоче довести, що травма її не зламала.
Спокуса Макса. Таємна зустріч.
Вечір у парку Чекмана. До Макса підходить чоловік у дорогому пальті — скаут столичного «Гранда».
Скаут: «Максе, навіщо тобі цей цирк з виживанням? У нас ти отримаєш зарплату в 10 разів більшу, квартиру в центрі Києва і місце в збірній. Тобі треба просто... не надто старатися в наступному матчі проти нас».
Макс: (стискає зуби) «Ви пропонуєте мені здати гру своїх пацанів?»
Скаут: «Я пропоную тобі майбутнє. Подумай. Контракт чекає на тебе після гри. Але тільки якщо результат буде правильним».
Макс не дає відповіді, він йде, але в його голові хаос. Він бачить, як хлопці стараються, і знає, що ці гроші могли б допомогти всім.
Виїзд. «Дорога в невідомість».
Команда сідає в новий брендований автобус «Арсенал Хмельницький».
Атмосфера: У салоні гамірно. Ден веде прямий ефір. Єгор тримає за руку Катю, яка їде з ними як частина групи підтримки.
Макс сидить один у кінці автобуса, дивлячись у вікно на знайомі вулиці Хмельницького. Він крутить на руці браслет, який подарувала Аліна.
Вершинін сідає поруч: «Кеп, ти наче не з нами. Якщо голова не на полі — ноги не побіжать».
Макс: «Миколайовичу, а ви б зрадили друзів заради мрії?»
Вершинін: «Я вже зробив це колись. І тому я зараз тут, а не в Єврокубках. Не повторюй моїх помилок».
Київ. Холодний прийом.
Автобус в'їжджає на Хрещатик. Гравці дивляться на величезні білборди з зірками суперника.
На стадіоні в Києві їх зустрічають насмішками. Місцеві вболівальники кричать: «Повертайтеся на базар!», «Де ваші мішки з картоплею?».
В роздягальні панує напруга. Петрович розвішує старі плакати з історією «Арсеналу», щоб нагадати, хто вони.
ГРА: Битва Давида з Голіафом.