глава 27.2

Лія

Після прочитання книги сон був неспокійним, прокинувшись, Лія не змогла більше заснути. Вмившись, дівчина одягла блідо -рожеве плаття з красивим прозорим шлейфом. Волосся вона заплела у косу й уклала її вінком на голові.

Дівчина спустилася в кабінет. Перше, що зробила, це заповнила вином, що стояло на тумбі, резервуар кинджала. Потім ще раз прочитала про договори, і вирішила записати пункти.

Не встигла вона написати перший рядок, як побачила Деміона.

"Ти чого не спиш"?

«Не могла заснути, складаю договір».

Лія зосередилася на написанні.

«Який почерк цікавий. Зазвичай всі заокруглюють букви, пишуть із заморочками, а у тебе букви гострі ».

«Це може викликати підозру»? -занепокоїлась Лія.

"Не думаю".

«Я набрала вино в рукоять кинджала».

«Від цього і прокинувся. Я утримую рідину у зброї, так би вона просто витекла », - просвітив Деміон.

«Ой, та ти з кожним днем ​​стаєш сильнішим», - похвалила Лія.

Деміон засміявся, підходячи до дівчини.

«Ліє, ти не думаєш, що це нечесно вимагати відпустити тебе»? - запитав дух, прочитавши один з пунктів.

«Це моя страховка. Я не збираюся бути невільницею твого брата, якщо йому стане відомо, що я його бонобі».

«Ти навіть не уявляєш, як йому буде боляче».

« Деміоне! Я зроблю все, щоб не дізнався. Кулон я не зніму. Тим більше ми намагаємося його обдурити. Як ти думаєш, що він захоче зробити з тією, яка його обдурила »? - аргументувала дівчина.

«Коли дізнається про твою істинність, його серце наповниться любов'ю. І йому простіше буде пережити втрату брата ».

«Ну і нісенітниця. Як дізнається про цей факт, так і наповниться. Досить розказнів! » - перебила його Лія, дописуючи останній пункт.

«Вбити? Ти думаєш він уб'є тебе »? - не повірив друг.

«Деміон, це для підстрахування».

«Багато якось страховок», - похмуро зауважив він.

«Скажи, що означає«істі»? - запитала Лія.

«Істі? Не знаю. Це ти вчора в книзі вичитала »? - здогадався Деміон.

«Так. Я вичитала, що дракони вбивають своїх істинних »! - викрикнула Лія.

«Ліє, не вигадуй! Дракон не може вбити свою бонобі, це те ж саме, що вбити себе. Позбавити безсмертя », - засміявся дух.

«Я читала інше».

«Там так і написано, дракон вбиває свою бонобі?» - насмішкувато спитав Деміон.

«Як один з варіантів»!

«Думаю, ти щось не так прочитала або то викривлення перекладу».

-Ти не перестаєш мене дивувати, - пролунав голос Рейгалема.

До кабінету увійшов інфанту. Він відпочив і тепер мав прекрасний вигляд, на відміну від дівчини. На ньому були одягнені коричневі штани і біла сорочка, які красиво відтіняли колір його шкіри.

Вся їхня розмова здавалася невимушеною, дружньою. Він сміявся над її договором. Дівчина вирішила, що своєю поведінкою просто прагнув приспати її пильність.

Коли підійшов до неї і трохи схилився, читаючи пункти, у Лії перехопило подих. Він був так близько. Його дихання лоскотало їй маківку.

Глав верх скептично поставився до абзацу про її свободу. Навіть допоміг правильно написати, даючи зрозуміти, що вона його не цікавить.

Рейгалем розсміявся, прочитавши останній пункт, а Лії чомусь стало гірко. Дівчина написала цей пункт спонтанно, піддавшись якимось емоціям, мріям.

Думки: «А що як ми будемо разом, і цей пункт стримає його від розправи наді мною».

Його настрій різко змінився. Лія це відчула, немов замість теплого літнього дощику пішов сніг.

Вона не знала причини. Його розлютив останній пункт? Чи зміна кровного договору.

Та все ж пергамент з магічними ручками й кубки він дістав з шухляди столу. Значить готовий був і до такого повороту подій.

Розклавши предмети на столі, подав ручку і пергамент Лії, щоб вона переписала свої умови.

Взявши другу пару пергаменту з ручкою, він швидко записав на них свої.

Коли Лія переписувала договір, у неї ледь помітно тряслися руки. Це неправильно .. у справжнього афериста повинні бути сталеві нерви. Але Лія все ж пасувала перед глав верхом. Мабуть, це все самонавіювання! Як стало відомо про його мітку, так вона відчуває себе поряд з ним вкрай невпевнено.

Дівчина простягнула Рейгалему свій пергамент, взявши його. Тепер прийшла черга їй насупитися. Що за нісенітниця?

-Дозволь: «Зняти всі заклинання й обряди з душі Деміона», - процитувала Лія. - Які обряди?

-О, їх безліч. Наприклад, обряд поневолення душі, - таким же тоном відповів Рей, як хвилину тому йому відповідала дівчина.

-Але я ніяких обрядів не проводила! Крім впровадження кристала Алатир, - обурилася дівчина.

-Тоді тобі нема чого боятися. І цей пункт не потрібно буде виконувати, - заспокоїв Рей.

Дівчина продовжила читати.

-Що значить: «Спільно проводити конспіративні дії і підкорятися наказам в рамках прикриття»? - зачитала Лія.

-Те і значить. Моя сила в перемозі, твоя - в підпорядкуванні. Невже ти думала, що Дейрака лежить собі в комірчині в іудової лісі, і чекає, поки ми його заберемо? Цей кристал поза законом! Для того, щоб пробратися на їх територію, нам потрібне маскування. А потім ще й шукати його місцеперебування.

Лія невдоволено подивилася на Рея і продовжила читати.

- «Розповісти все, що стосується Деміона і магічного дару»? Викресліть цей пункт. Я не буду розповідати вам про свій дар, і тим більше як до мене потрапив кинджал! - простягаючи йому пергамент, сказала Лія.

-Я ж поклянуся не розголошувати ваші таємниці, - нагадав Рей.

- Це не міняє суті. Без потреби не стану вам нічого про себе розповідати.

-Розкажи хоча б про своє походження, - став торгуватися глав верх. - Погодься, я повинен знати про твоє уміння, йдучи з тобою на справу.

-Я розповім без договору, - погодилася Лія. - Ти не зможеш кому-небудь розповісти чи використовувати проти мене цю інформацію.