глава 27.1

Рейгалем

Рейгалем прокинувся разом з сонцем. Потрібно було відправити кілька листів. Інфанту увійшов до кабінету і побачив там Лію.

Дівчина сиділа за його столом і щось писала.

-Ти не перестаєш мене дивувати.

Лія відірвалася від свого заняття, здивовано подивившись на того, хто увійшов.

-Вибач, я думала ти дозволив користуватися кабінетом, - невинно відповіла Лія.

-Правильно, але в таку ранню годину ... Я думав, що ти відпочиваєш.

-Не могла заснути.

Рейгалем підійшов до столу, ставши позаду крісла, в якому сиділа Лія. Інфанту заглянув у її записи.

-Що це?

-Пункт договору, - пояснила Лія.

-Що означає пункт другий: «Всю інформацію, одержану від Лії, зберігати в таємниці і не використовувати проти неї»?

-Те і значить. Що б ти про мене не дізнався, не шкодити цими даними, - впевнено сказала дівчина.

Видно, що ретельно обмірковувала пункти договору. Читала, як правильно скласти, або знала.

-Натворила стільки справ, а тепер боїшся, що моя посада глав верха змусить мене тебе затримати? - не втримався від єхидства Рей.

-Ти все ще можеш відмовитися від договору, - обернулася в його бік Лія.

-А це що: «Щоб я не дізнався про неї, відпустити Лію»? - замість відповіді на її питання, запитав глав верх. - Я думав третій пункт це і мав на увазі. Якщо дізнаюся про твої злодіяння - не затримаю, а відпущу. Навіщо, іншими словами, повторювати той же пункт? Чи ти вирішили, що я буду тебе  утримувати проти волі в ролі наложниці?

-Все логічно. Наприклад: дізнатися про мої злодіяння - це інформація, дізнатися про расу або моїх батьків - це дізнатися хто я, - пояснила Лія, потім, трохи подумавши, додала. - І останній варіант я теж не виключаю.

-Тоді рекомендую тобі виправити пункт на: «Після виконання умов з обох боків, не затримувати, не залишати проти волі Лію, якою б цінною чи злочинною вона не була», - порекомендував Рей, даючи зрозуміти, що дівчина йому не цікава.

Рей хотів додати, що у нього не було в планах з нею залишатися, але передумав висловлювати свої думки.

Лія, поміркувавши над його словами, перекреслила написаний пункт, переписавши його на запропонований ним варіант.

Прочитавши наступний пункт, глав верх не витримав і розреготався.

Нічого смішного я не бачу.

Дівчина піднялася з крісла і відійшла з написаним на інший бік столу.

-Думаєш, я збираюся тебе вбити, коли отримаю кинджал? Що за маячня?

-У мене всього п'ять пунктів, думаю, не так складно їх виконати, тим більше якщо тобі вони здаються смішними і безглуздими, - серйозно зауважила Лія.

Побачивши дивний блиск в її очах, Рей не став більше оскаржувати дурний абзац. Невже вона думає, що він здатний її вбити? Це ж який злочин потрібно зробити, щоб заслужити смерть.

Страшна здогадка майнула у глав верху. Цей пункт дівчина вказала не просто так. Причин може бути багато. Наприклад: дівчина безпосередньо причетна до замаху на нього і до вбивства брата. І що тоді? Відпустити вбивцю?

Це складне рішення. Злодійка не просто так пише всі ці пункти. За ними щось приховано. Він докопається до істини. Зараз же важливо повернути брата у світ живих.

-Я згоден на твої пункти. Якщо ти готова, я принесу сувої, - сказав він холодно.

Зараз не має значення її причетність. Головне укласти договір, а далі він зуміє у всьому розібратися.

-Я проти сувоїв. Укладемо договір на пергаменті з магічними кубками, - запротестувала впевнено Лія.

Рей посміхнувся.

-Як тобі буде завгодно. Чаші і потрібний пергамент тут.